Головна > Текстові публікації > Тимчасові (архів)

Голова Комітету


Монастирський Денис Анатолійович


докладніше

Діяльність Комітету

24 вересня 2010, 09:16

Проект рекомендацій (термінологія ККУ)

Проект

 

 

 

Затверджено

на засіданні Комітету

 

Протокол №___

від  «__» __________2010 року

 

 

 

Рекомендації

 

за результатами проведення слухань у комітеті з порядком денним:

«Актуальні проблеми вдосконалення та уніфікації

термінології Кримінального кодексу України»

 

 

Під час роботи слухань у Комітеті, на підставі аналізу виступів та загальної дискусії встановлено наступне.

 

Дефініції кримінально-правових понять є важливим засобом, який забезпечує правильне та однакове застосування норм Кримінального кодексу України. Найбільш вагоме значення мають дефініції, які сформульовані самим законодавцем (легальні визначення). Вони відіграють важливу роль у з’ясуванні змісту тих чи інших кримінально-правових понять, слугують правильному ставленню до кримінально-правової дійсності. Правові дефініції, які законодавчо закріплені і набувають якості офіційної нормотворчості, забезпечують смислову повноту правових нормативів, виключають двозначність у тлумаченні правових явищ, що сприяє однаковому, правильному застосуванню чинного законодавства, встановленню правопорядку у суспільних відносинах.

 

В КК України визначення понять включаються законодавцем в описові диспозиції статей (частин статей), примітки статей, а в окремих випадках – і в самостійній статті Особливої частини КК України. Тобто, на сьогодні фактично відсутній єдиний підхід законодавця щодо розташування легальних дефініцій в КК України.

 

Однією з пропозицій, яка висловлюється у теорії кримінального права є виокремлення визначень кримінально-правових понять у самостійний розділ КК України. Така структурна частина властива окремим кримінальним законам зарубіжних країн, зокрема, кодексам ФРН, Австрії, Республіки Аргентина, Республіки Польща, Республіки Болгарія, Голландії, Норвегії, Республіки Сан-Марино, Молдови, Республіки Білорусь, Республіки Ічкерія, КНР, Таїланду.

 

У кримінальних кодексах цих країн розташування «термінологічних» розділів має таку специфіку:

 

1)  розташування:

на початку загальної частини (загальних положень): кримінальні кодекси ФРН, Норвегії, Республіки Білорусь, Республіки Ічкерія, Таїланду;

наприкінці загальної частини (загальних положень): кримінальні кодекси Австрії, Республіки Аргентина, Республіки Польща, Республіки Болгарія, Голландії, Республіки Сан-Марино, Молдови, КНР;

 

2)       найменування: «Пояснення термінів» (КК ФРН); «Визначення понять» (КК Австрії); «Значення термінології, яка використовується у Кодексі» (КК Республіки Аргентина); «Роз’яснення понять, які використовуються у Кодексі» (КК Республіки Польща); «Роз’яснення деяких термінів» (КК Республіки Болгарія); «Визначення окремих термінів та виразів, які використовуються в Кодексі» (КК Голландії); «Вступні положення» (КК Норвегії); «Значення деяких термінів або виразів у цьому Кодексі (КК Молдови); «Роз’яснення окремих термінів Кримінального кодексу» (КК Республіки Білорусь); «Попередні визначення» (КК Республіки Ічкерія); «Інші положення» (КК КНР); «Визначення» (КК Таїланду);

 

3)       кількість визначень: 9 (КК Норвегії), 11 (КК ФРН, КНР), 13 (КК Таїланду); 16 (КК Республіки Білорусь); 17 (КК Австрії), 8 (КК Республіки Аргентина, Республіки Сан-Марино), 18 (КК Республіки Польща, Республіки Болгарія), 29 (КК Республіки Ічкерія), 33 (КК Молдови), 34 (КК Голландії);

4)        види визначень: узагальнюючі та казуїстичні;

 

5)       поняття, що роз’яснюються, стосуються більшості статей кримінальних кодексів;

 

6)       запропоновані дефініції власне кримінально-правових понять (наприклад, визначення загальнонебезпечного способу у КК Республіки Білорусь, насильства у КК Голландії, наркотичних речовин у КК Республіки Сан-Марино), так і загальновживаних слів (наприклад, визначення понять «революція», «ворог», «місяць» у КК Голландії) або спеціалізованих термінів (наприклад, визначення понять «електростанція», «психіатрична клініка» у КК Голландії, «водне судно» у КК Республіки Польща).

 

Одним із важливих завдань підвищення якості Кримінального кодексу України є вдосконалення та уніфікація його термінології. Аналіз чинного КК України наочно продемонстрував, що у ньому порушуються основні вимоги, які висуваються в теорії кримінального права до її використання (експресивної нейтральності, чіткості, зрозумілості, єдності термінології, стислості тощо). Зокрема, у ньому використовується емоційно забарвлені терміни, зображально-виражальні засоби мови (наприклад, архаїзми, просторіччя та жаргони, тропи, безсполучниковість) – їх наявність порушує вимогу експресивної нейтральності термінології КК України. Вживання невиправданих неологізмів, слів іншомовного походження, нероз’яснених спеціалізованих термінів, громіздких юридичних формулювань складів злочинів стоїть на заваді зрозумілості мови закону про кримінальну відповідальність.  Відсутність у ньому уніфікованого підходу до розміщення дефініцій кримінально-правових понять, а також нерозробленість критеріїв та вимог щодо визначення їх змісту, наявність невиправданої синонімії, полісемії (багатозначності), тавтології порушує вимоги чіткості та єдності термінології КК України.

 

Особливої уваги набуває уніфіковане розміщення легальних дефініцій кримінально-правових понять в КК України, розробка визначень цих понять на підставі основних вимог, які висуваються до них. Адже дефініції кримінально-правових понять є важливим засобом, який забезпечує правильне та однакове застосування норм КК України. Найбільш вагоме значення мають визначення, які сформульовані самим законодавцем (легальні дефініції). Вони відіграють важливу роль у з’ясуванні змісту тих чи інших кримінально-правових понять, слугують правильному ставленню до кримінально-правової дійсності. Правові дефініції, які законодавчо закріплені і набувають якості офіційної нормотворчості, забезпечують смислову повноту правових нормативів, виключають двозначність у тлумаченні правових явищ, що сприяє однаковому, правильному застосуванню чинного законодавства, встановленню правопорядку у суспільних відносинах.

 

У чинному КК України визначення пропонуються в таких структурних частинах:

– у самостійних статтях КК України;

– у диспозиціях статей Особливої частини КК України;

       у примітках статей Особливої частини КК України.

 

Перший прийом розташування дефініцій – у самостійних статтях  – характерний, як правило, для Загальної частини КК України. У такий спосіб законодавець роз’яснює поняття злочину (ч. 1 ст. 11), закінченого та незакінченого злочину (ч. 1 та 2 ст. 13), готування до злочину (ч. 1 ст. 14), замаху на вчинення злочину (ч. 1 ст. 15), суб’єкта злочину (ч. 1 ст. 18), осудності  (ч. 1 ст. 19), вини (ст. 23), співучасті у злочині (ст. 26) тощо. В Особливій частині КК України розміщення визначень кримінально-правових понять у самостійній статті має місце у розділі ХІХ «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби». У ст. 401 КК України вміщена дефініція такого поняття, як «військовий злочин».

 

 

У диспозиціях статей Особливої частини КК України закріплені визначення, зокрема, таких кримінально-правових понять: «державна зрада» (ч. 1 ст. 114), «умисне вбивство» (ч. 1 ст. 115), «умисне тяжке тілесне ушкодження» (ч. 1 ст. 121), «умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження» (ч. 1 ст. 122), «катування» (ч. 1 ст. 127),  «незаконна лікувальна діяльність» (ч. 1 ст. 138), «зґвалтування» (ст. 152), «порушення недоторканності житла» (ч. 1 ст. 162), «грубе порушення законодавства про працю» (ч. 1 ст. 172), «крадіжка» (ч. 1 ст. 185), «грабіж» (ч. 1 ст. 186), «розбій» (ч. 1 ст. 187), «вимагання» (ч. 1 ст. 189), «шахрайство» (ч. 1 ст. 190), «контрабанда» (ч. 1 ст. 201), «фіктивне підприємництво» (ч. 1 ст. 205), «протидія законній господарській діяльності» (ч. 1 ст. 206), «легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» (ч. 1 ст. 209), «фіктивне банкрутство» (ст. 218), «доведення до банкрутства» (ст. 219) тощо.

 

В Особливій частині КК України використовується такий прийом законодавчої техніки, як примітки статей. Цю структурну частину містить 12% або 45 статей Особливої частини КК України. У примітках роз’яснюються такі поняття:

                        «бюджетні кошти» (ч. 1 прим. ст. 210);

                        «вимагання хабара» (ч. 4 прим. ст. 368);

                        «військові службові особи» (ч. 1 прим. ст. 423);

                        «воєнізоване формування» (ч. 1 прим. ст. 260);

                        «документи на переказ» (прим. ст. 200);

                        «допінг» (прим. ст. 323);

                        «експлуатація людини» (ч. 1 прим. ст. 149);

                        «збройне формування» (ч. 2 прим. ст. 260);

                        «незаконне заволодіння транспортним засобом» (ч. 1 прим. ст. 289);

                        «службова особа» (ч. 1 прим. ст. 364);

                        «службові особи, які займають відповідальне становище» (ч. 2 прим. ст. 368);

                       «службові особи, які займають особливо відповідальне становище» (ч. 2 прим. ст. 368);

                        «суспільно небезпечне протиправне діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів» (ч. 1 прим. ст. 209);

                        «сутенерство» (ч. 1 прим. ст. 303);

                        «транспортний засіб» (прим. ст. 286);

                        «уразливий стан особи» (ч. 2 прим. ст. 149);

 «великий розмір» (прим. ст. 159-1; ч. 3 прим. ст. 185; прим. ст. 199; прим. ст. 201; прим. ст. 202; прим. ст. 203; ч. 1 прим. ст. 207; ч. 2 прим. ст. 209; ч. 2 прим. ст. 210; прим. ст. 212; прим. ст. 212-1; прим. ст. 214; прим. ст. 227; прим. ст. 233; прим. ст. 301; прим. ст. 305; прим. ст. 306; ч. 1 прим. ст. 368); «велика матеріальна шкода» (прим. ст. 205; прим. ст. 206; прим. ст. 218; ч. 2 прим. ст. 224; ч. 3 прим. ст. 289); «майнова шкода у великих розмірах» (прим. ст. 192; прим. ст. 270); «майнова шкода у великому розмірі» (прим. ст. 265); «матеріальна шкода у великому розмірі» (прим. ст. 177; прим. ст. 229; прим. ст. 239-1);

        «значний розмір» (прим. ст. 212; прим. ст. 212-1; прим. ст. 223; прим. ст. 224); «значна шкода» (ч. 2 прим. ст. 185 КК; прим. ст. 188-1; прим. ст. 197-1; прим. ст. 223-1; прим. ст. 361); «значна майнова шкода» (прим. ст. 192); «значна матеріальна шкода» (ч. 3 прим. ст. 289); «матеріальна шкода у значному розмірі» (прим. ст. 177; прим. ст. 229; прим. ст. 232-2);

«істотна шкода» (ч. 1 прим. ст. 232-1; прим. ст. 248; ч. 3 прим. ст. 364; ч. 2 прим. ст. 423);

 «особливо великий розмір» (ч. 4 прим. ст. 185; прим. ст. 199; ч. 2 прим. ст. 207; ч. 3 прим. ст. 209; ч. 3 прим. ст. 210; прим. ст. 212; прим. ст. 212-1; прим. ст. 239-2; прим. ст. 305; ч. 1 ст. 368); «майнова шкода в особливо великих розмірах» (прим. ст. 270); «матеріальна шкода в особливо великому розмірі» (прим. ст. 177; прим. ст. 229); «особливо велика матеріальна шкода» (ч. 3 прим. ст. 224);

– «повторність» (ч. 1 прим. ст. 185; ч. 1 прим. ст. 224; ч. 2 прим. ст. 289);

– «тяжкі наслідки» (ч. 2 прим. ст. 232-1; ч. 4 прим. ст. 364; ч. 2 прим. ст. 423).

 

У процесі обговорення та пошуку вирішення проблем вдосконалення та уніфікації термінології Кримінального кодексу України знайдено такі можливі концептуальні варіанти рішення:

 

1) виокремити визначення кримінально-правових термінів у самостійний розділ КК України (за досвідом кримінального законодавства ряду іноземних держав) та:

а) передбачити даний розділ наприкінці Загальної частини (із визначенням термінів, які наведені лише в Особливій частині);

б) передбачити даний розділ на початку Загальної частини (із визначенням термінів, які наведені як в Загальній, так і Особливій частинах КК України);

в) передбачити даний розділ на початку Загальної частини (із визначенням термінів, які наведені у Загальній частині КК України) та на початку Особливої частини (із визначенням термінів, які наведені у Особливій частині КК України);

 

2) виокремити визначення кримінально-правових-термінів у окрему статтю Розділу 1 – Загальні положення Загальної частини КК України (за прикладом статті  Кримінально-процесуального кодексу України);

 

3) виокремити визначення кримінально-правових термінів у окрему статтю, якою розпочинатиметься кожен розділ Загальної та Особливої частин КК України, в якій будуть визначені терміни лише даного розділу.

 

За результатами обговорення зазначених вище питань

Комітет ухвалив:

 

1.  Визнати актуальною необхідність проведення наукової розробки проблематики вдосконалення термінології кримінального законодавства України.

 

2.   Звернутися до Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України та Київського університету права НАН України з пропозицією створити робочу групу щодо вдосконалення та уніфікації термінології Кримінального кодексу України.

 

          Запропонувати залучити до цієї роботи науковців, фахівців провідних науково-дослідних та навчальних установ України, а також лінгвістів, які займаються проблемами правничої термінології.

 

3.  Запропонувати Робочій групі модельний варіант «термінологічного» розділу Кримінального кодексу України (з примірним переліком термінів, які можуть бути роз’яснені у ньому):

 

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ XVI.

Визначення понять у Кримінальному кодексі України

[або «Значення термінів, які використовуються у

Кримінальному кодексі»]

 

Стаття 108-1. Загальні положення

З метою однакового і точного тлумачення кримінально-правових норм у цьому Кодексі, а також в інших нормативно-правових актах, якщо у них прямо не передбачено інше, терміни вживаються у значеннях, як це передбачається у наступних статтях.

Стаття 108-2. Безпорадний стан

Безпорадним станом визнається…

Стаття 108-3. Близькі особи та члени сім’ї

1.   Під близькими особами розуміються…

2.   Членами сім’ї особи визнаються…

3.   Близькими родичами особи є…

Стаття 108-4. Вогнепальна зброя, бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої та холодна зброя

1.   Вогнепальна зброя – це…

2.   Бойові припаси – це…

3.   Вибухові речовини – це…

4.   Вибухові пристрої – це…

5.   Холодна зброя – це…

Стаття 108-5. Малолітня та неповнолітня дитина

1.    Малолітньою є дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

2.    Неповнолітньою є дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Стаття 108-6. Житло

До житла належать…

 

Стаття 108-7. Інше володіння особи

Іншим володінням особи визнається…

Стаття 108-8. Загальнонебезпечний спосіб

Злочин визнається вчиненим загальнонебезпечним способом, якщо…

Стаття 108-9. Загибель людей

Загибеллю людей потрібно визнавати…

Стаття 108-10. Збут

Під збутом потрібно розуміти…

Стаття 108-11. Корисливий мотив

Злочин вважається вчиненим з корисливих мотивів, якщо…

Стаття 108-12. Матеріальна або службова залежність

1.   Матеріальною залежність визнається…

2.   Службовою залежністю визнається…

Стаття 108-13. Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори

1.   Наркотичні засоби – це …

2.   Психотропні речовини – це…

3.   Аналоги наркотичних засобів або психотропних речовин – це…

4.   Прекурсори – це …

Стаття 108-14. Насильство

1.   Під насильством потрібно розуміти…

2.   Насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого – це …

3.   Насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого – це …

Стаття 108-15. Незаконне проникнення

1.   Під незаконним проникненням потрібно визнавати…

Стаття 108-16. Офіційний документ

Під офіційним документом потрібно розуміти…

Стаття 108-17. Погроза

Погрозою потрібно визнавати

Стаття 108-18. Радіоактивні матеріали, радіоактивні речовини, ядерні матеріали, ядерний вибуховий пристрій або пристрій, що розсіює радіоактивний матеріал чи випромінює радіацію

1.   Радіоактивні матеріали – це …

2.   Радіоактивні речовини – це …

3.   Ядерні матеріали – це…

4.   Ядерний вибуховий пристрій або пристрій, що розсіює радіоактивний матеріал чи випромінює радіацію – це …

Стаття 108-19. Розголошення

Розголошення – це …

Стаття 108-20. Службова особа

1.   Під службовою особою розуміється особа, яка …

2.   Під службовою особою, яка займає відповідальне становище розуміється службова особа, яка…

3.   Під службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище розуміється службова особа, яка…

Стаття 108 -21. Транспортний засіб

До транспортних засобів належить…

Стаття 108-22. Хуліганський мотив

Злочин вважається вчиненим з хуліганських мотивів, якщо…

Стаття 108-23. Шантаж

Під шантажем розуміється…

 

 

3. У вересні 2011 року повернутися до проблеми вдосконалення та уніфікації термінології Кримінального кодексу України за результатами роботи створеної робочої групи.

 

5. За результатами діяльності Робочої групи розглянути доцільність розробки в Комітеті проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо визначення основних термінів)».

 

5.     Розмістити матеріали слухань на веб-сайті Комітету.

 

6.     Рекомендувати Київському університету права НАН України спільно з ДНДІ митної справи видати матеріали слухань.

 

 

 

 

Голова Комітету                                                                

В.Швець