проект

 

Затверджено

 

на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

 

Протокол №  19          

від 15 січня 2014 року

 

 

Звіт

про підсумки роботи Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності за період роботи третьої сесії Верховної Ради України сьомого скликання

(вересень 2013 – січень 2014 року)

 

 

План роботи Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на січень – липень 2013 року прийнятий за основу 4 липня 2013 року та затверджений на засіданні Комітету 4 вересня 2013 року (протокол №12).

 

За період третьої сесії Верховної Ради України Комітетом проведено 8 засідань, на яких на розгляд Комітету було винесено 144 питання, з них питань контролю – 23, організаційних – 7.

 

Основні зусилля протягом звітного періоду, так само як і протягом попередніх сесій, були спрямовані на  виконання законопроектної функції Комітету.

 

Станом на 27.12.2013 р. на опрацюванні в Комітеті перебуває 248 законопроектів, з яких підготовлено до розгляду Верховною Радою України – 78 законопроектів.

 

За результатами розгляду Верховною Радою України законопроектів, підготовлених Комітетом, протягом третьої сесії ухвалено наступні рішення:

Ø                   Закон прийнято – 10;

Ø                   Відхилено та знято з розгляду – 19.

 

Готуються до розгляду у другому читанні 5 законопроектів (1197-1, 2050а, 2855, 3067, 3541).

 

Підготовлено до розгляду та очікують розгляду Верховною Радою України у першому читанні – 74 законопроекти; у другому читанні – 4 (реєстр. №№ 0889, 0891, 2138, 2499).

 

 

Зміст найбільш значущих із прийнятих Законів України:

 

1. Закон №642-VII від 10.10.2013 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств".

 

Передбачає доповнення статті 17 та 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» новим порядком погодження з уповноваженою особою акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю плану санації та мирової угоди.

Законопроект передбачає внесення змін також до Законів України «Про господарські товариства», «Про управління об’єктами державної власності», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про рекламу», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Крім того, законопроект передбачає суттєві зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Основною метою, на досягнення якої спрямований проект Закону є недопущення використання схем і методів протиправного поглинання та захоплення підприємств, що створює реальну загрозу національним і економічним інтересам нашої держави і вимагає формування ефективної системи протидії цим негативним проявам.

 

2. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп'яніння (реєстр №0890 від 12.12.2012). Закон від 19.11.2013 № 693-VII.

У статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративні стягнення посилено та викладено в такій редакції:

Частина перша – “тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб – накладення штрафу від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб”;

Частина друга – “тягне за собою на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого”;

Частина третя – слова “оплатне вилучення транспортного засобу” замінити словами “адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу”.

Прийняття Закону дозволить зменшити кількість порушень правил дорожнього руху.

 

3. Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питань, що унеможливлюють виконання адміністративних стягнень (реєстр. № 0893 від 12.12.2012). Закон від 24.10.2013 № 656-VII.

Закон регламентує порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських або виправних робіт

Зокрема, йдеться про те, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання нею законної сили.

Виконання стягнення у вигляді громадських робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, види якої визначаються органами місцевого самоврядування.

У разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, громадські роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається з розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян";

Зазначено, що у разі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом.

Заміна громадських робіт штрафом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Розмір штрафу в такому разі визначається із розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.

Заміна громадських робіт арештом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, не передбачає можливості застосування штрафу. Строк арешту визначається із розрахунку, що одна доба арешту дорівнює п’яти годинам невідбутих громадських робіт, але не може перевищувати п’ятнадцять діб";

На підставі постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт із заробітку порушника протягом строку відбування ним адміністративного стягнення провадяться відрахування в дохід держави у розмірі, визначеному постановою.

У разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, виправні роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається із розрахунку, що один день невідбутих виправних робіт дорівнює одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян;

У разі ухилення порушника від відбування виправних робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом.

Заміна виправних робіт штрафом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Розмір штрафу в такому разі визначається із розрахунку, що один день невідбутих виправних робіт дорівнює одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.

Заміна виправних робіт арештом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, не передбачає можливості застосування штрафу. Строк арешту визначається із розрахунку, що одна доба арешту дорівнює трьом дням виправних робіт, але не може перевищувати п’ятнадцять діб.

 

4. Проект Закону про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо порядку та умов відбування покарання (реєстр. № 1131 від 20.12.2012). Закон від 05.09.2013435-VII.

Закон прийнято з метою упорядкування умов відбування покарання засудженими до обмеження волі та позбавлення волі на певний строк шляхом внесення відповідних змін до Кримінально-виконавчого кодексу України.

Зокрема, засудженим забороняється:

самовільно залишати колонію, порушувати лінію охорони;

спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії;

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні;

заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров’ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов’язків;

завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;

вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов’язків, підбурювати до цього інших засуджених;

грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації колонії у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об’єктах, на яких вони не працюють;

завішувати чи міняти без дозволу адміністрації колонії спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації колонії;

мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;

курити у дисциплінарних ізоляторах, карцерах, приміщеннях камерного типу (одиночних камерах) та виховних колоніях, а також у не відведених для цього місцях;

надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;

наносити собі або іншим особам татуювання;

тримати тварин;

виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними;

самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд колонії, споруджувати на виробничих об’єктах різні об’єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення)

Встановлено, що засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоніях середнього рівня безпеки та виховних колоніях, може бути дозволено короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з такими винятковими особистими обставинами.

В той же час, засудженим, на яких накладено дисциплінарне стягнення у виді поміщення у дисциплінарний ізолятор, карцер або переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), телефонна розмова може бути надана лише з дозволу начальника колонії як виняток, з метою виховного впливу або у зв’язку з винятковими особистими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім’ї)

 

5. Проект Закону про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань (реєстр №3787 від 19.12.2013 р.) Закон від 19.12.2013 № 712-VII.

Закон становлює наступне.

Звільнити від відповідальності осіб, які були учасниками акцій протесту та масових заходів щодо їхніх дій і рішень у період з 21 листопада 2013 року і до дня набрання чинності цим Законом.

Всі кримінальні провадження та провадження щодо вчинення адміністративних правопорушень, відкриті з приводу подій, визначених статтею 1 цього Закону, підлягають закриттю.

Нові кримінальні провадження та провадження щодо вчинення адміністративних правопорушень не можуть бути відкриті з приводу подій, визначених статтею 1 цього Закону.

Особи, притягнуті до кримінальної відповідальності, відповідальності за адміністративні правопорушення з приводу подій, визначених статтею 1 цього Закону, підлягають звільненню від відповідальності та визнаються такими, що не мають судимості, відповідальності за адміністративні правопорушення. Уповноваженим органам прийняти рішення, що випливають з цього Закону, протягом 10 днів з дня набрання чинності цим Закону.

 

Протягом звітного періоду здійснено збір та аналіз інформації з питань законодавчого забезпечення  діяльності правоохоронних органів України та  проведені наступні комітетські слухання, круглі столи та інші заходи:

11 вересня 2013 року у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відбувся круглий стіл на тему "Про стан підготовки до другого читання проекту Закону України реєстр. № 0886 "Про прокуратуру", а також підготовленого робочою групою проекту Закону України "Про прокуратуру", який був представлений у Комітеті 6 вересня 2013 року членами Венеціанської комісії.

Голова Комітету Андрій Кожем'якін зазначив, що Комітетом підготовлений до розгляду Верховною Радою у другому читанні законопроект про прокуратуру за реєстр. №0886. Він також повідомив, що робочою групою при Адміністрації Президента України напрацьований новий законопроект про прокуратуру. Цей законопроект направлений у Венеціанську комісію, висновки якої очікуються 10-11 жовтня. За словами А. Кожем'якіна, обидва законопроекти на 50% схожі між собою у принципах і концепціях, покладеними в їх основу.

А. Кожем'якін також нагадав, що профільний Комітет постійно знаходиться у процесі підготовки законодавчих актів щодо реформування прокуратури. "Починаючи з 2008 року Комітетом проведено чотири круглих столи, кілька конференції та інших заходів, на яких обговорювалися ці питання", - повідомив він.

Заступник голови Комітету Володимир Олійник зазначив, що у таких питаннях як реформування органів прокуратури ініціатива має бути за владою. За його словами, під час прийняття законопроекту про прокуратуру найбільш складними будуть перехідні і прикінцеві положення проекту. Він також висловив сподівання щодо того, що цей законопроект має бути прийнятий більш ніж 300 голосами, однак для цього потрібен компроміс усіх політичних сил.

Деякі учасники обговорення, підтримуючи прийняття президентського законопроекту, звертали увагу на те, що у ньому відчуваються тенденції щодо залишення за прокуратурою загального нагляду, деякі норми ставлять під сумнів рівність прокуратури і адвокатів у судовому процесі.

Народний депутат Сергій Сас зазначив, що під час прийняття законопроекту про прокуратуру не має бути жодних регламентних перешкод. Він також висловив зауваження до низки статей законопроекту, підготовленого робочою групою при Адміністрації Президента України.

Народний депутат Андрій Міщенко, аналізуючи президентський законопроект зазначив: "є над чим працювати, адже існує засторога щодо того, що під знаком підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом буде прийнятий закон, який не відповідає європейським стандартам".

Голова підкомітету Геннадій Васильєв під час обговорення зазначив, що головним критерієм прийняття закону про прокуратуру має стати те, щоб цей закон допоміг захистити громадянина від свавілля у судах. "Давайте побудуємо систему захисту держави і громадянина", - наголосив він.

Г.Васильєв також зазначив, що у питання реформування прокуратури "не можна сліпо підходити до рекомендацій". На його думку, будь-яке реформування має проводитися з урахуванням національних особливостей.

Секретар Комітету Віталій Журавський наголосив на тому, що питання прийняття нового закону про прокуратуру є нагальним, а тому необхідно докласти всіх зусиль в цьому напрямі. «Підготовлений робочою групою при Адміністрації Президента України новий законопроект увібрав у себе всі найкращі попередні напрацювання», - зазначив він.

Підсумовуючи, Голова Комітету А.Кожем'якін зазначив, що потрібно докласти всіх зусиль задля прийняття такого закону про прокуратуру, який би дійсно відповідав європейським стандартам та забезпечував всемірне утвердження верховенства права та закону.

 

8 листопада 2013 року голова підкомітету з питань кримінального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Г.Васильєв провів робочу зустріч з провідними вітчизняними вченими в галузі кримінального, кримінального процесуального та кримінально-виконавчого права.

Зустріч відбулася в рамках діяльності робочої групи для підготовки законопроекту щодо можливості лікування осіб, засуджених до позбавлення волі, створеної напередодні Верховною Радою України.

 Предметом зустрічі було обговорення можливих варіантів правового врегулювання лікування осіб, засуджених до позбавлення волі, у т.ч. за кордоном. 

 

Засідання круглого столу на тему: «Щодо запровадження інституту кримінальних проступків в Україні» проводиться з виїздами Членів Комітету на місця. Таке засідання відбулося 29 листопада в Донецьку, за головування Голови підкомітету Комітету В. Малишева.

 

Щодо  контрольної  функції Комітету.

Протягом звітного періоду здійснювався збір та аналіз інформації з питань виконання законодавчих актів України прокуратурою,  Міністерством   внутрішніх справ, Державним департаментом з питань виконання кримінальних  покарань,   податковою   міліцією   та   іншими правоохоронними органами України.

 

За період роботи третьої сесії Верховної Ради сьомого скликання до Комітету від громадян та юридичних осіб надійшло та розглянуто 685 звернень.

Низка з них була розглянута на засіданнях Комітету, зокрема:

23.10.2013 року – клопотання Правозахисної організації «Міжнародна амністія» (Amnesty International) щодо розгляду заяви громадянки         Рафальської Т.М.

УХВАЛИЛИ: 1. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України в установленому законом порядку вжити заходів щодо підвищення ефективності процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження №42013100300000038.

2. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України розглянути питання щодо наявності підстав для перегляду вироку стосовно Рафальського А.А. за нововиявленими обставинами (з урахуванням результатів досудового розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні).

3.  Звернення Т.М. Рафальської в частині клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів направити відповідно до предметів відання до Комітету з питань верховенства права та правосуддя.

 

23.10.2013 року – звернення народного депутата України              Міщенка А.М. щод наведених у колективному зверненні власників ЗАТ «Туристичний комплекс «Либедь», ВАТ «Готельний комплекс «Русь», ВАТ «Готель «Славутич»,  ПП «Даско» фактів рейдерського захоплення належного їм майна.

УХВАЛИЛИ:

1. Звернутися до Першого віце-Прем‘єр-міністра України Арбузова С.Г. з нагадуванням, що Комітет вже двічі (листами від 05.07.203 р. № 04-20/8-1452  та ві18.10.2013 р. №04-20/11-2123) звертався до нього як Голови Міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню й захопленню підприємств з проханням дати доручення провести ретельну перевірку наведених у колективному зверненні власників ЗАТ «Туристичний комплекс «Либедь», ВАТ «Готельний комплекс «Русь», ВАТ «Готель «Славутич»,  ПП «Даско» фактів щодо  рейдерського захоплення належного їм майна та  повідомити Комітет про наслідки.

2. Звернутися до Генерального прокурора України Пшонки В.П. з проханням дати доручення перевірити законність процесуальних дій осіб, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо протиправного захоплення майна ЗАТ Туристичний комплекс «Либедь», ВАТ «Готельний комплекс «Русь», ВАТ «Готель «Славутич»,  ТРК «Метроград», та УТК «Метрополіс». Про наслідки перевірки поінформувати Комітет.

3. За результатами розгляду цього питання в Генеральній прокуратурі України повторно розглянути його на засіданні Комітету.

 

 

Протягом третьої сесії Комітетом вжито заходів щодо поліпшення рівня міжнародної діяльності Комітету, зокрема:

 

6 вересня 2013 року у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відбулася зустріч з делегацією Ради Європи, до якої входять представники та члени Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) та експерти Генерального директорату з прав людини Ради Європи.

У зустрічі взяли участь:

Голова Комітету Кожем'якін А.А., секретар Комітету Журавський В.С., голови підкомітетів Міщенко А.М. та Васильєв Г.А., члени Комітету Сас С.В., Чудновський В.О.

Делегацію Ради Європи представляли:

- Томас Маркерт  (Секретар Венеціанської комісії),

- Влaдімір Рістовскі  (Посол, Голова Офісу Ради Європи в Україні),

- Ганна Сухоцька (Посол Польщі у Святому Престолі (Ватикан), віце-президент Венеціанської комісії),

- Карло Туорі (Професор юриспруденції Хельсінкського університету, віце-президент Венеціанської комісії),

- Пітер Пакзолай (Президент Конституційного Суду Угорщини), член Венеціанської комісії,

- Ніколай Ешану (викладач юридичного факультету Молдовського Національного Університету),

- Шнутц Дурр (Голова відділу конституційної юстиції Генерального директорату з прав людини Венеціанської комісії),

- Ерік Сванідзе (довгостроковий консультант проектів Ради Європи, колишній прокурор (Грузія), колишній член Європейського комітету у справах запобігання катуванням і нелюдському або такому, що принижує гідність,поводженню чи покаранню від Грузії),

- Джеремі МакБрайд (баристер Палати Монктон Чеймберс, Голова наукового комітету Агентства Європейського Союзу з питань основоположних прав),

- Кетеван Тсхомелідзе – менеджер проекту Ради Європи.

Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт підтримав позитивні кроки, що робляться Україною у напрямку реформування правоохоронних органів та поінформував про те, що до Венеціанської Комісії від Президента України надійшов новий проект закону про прокуратуру, підготовлений робочою групою.

Цей проект Т. Маркерт охарактеризував як «гарне підґрунтя для всебічного реформування прокуратури», однак висловив ряд зауважень, які потребують фахового обговорення.

Андрій Кожем’якін зазначив, що у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності не припиняється робота над проектом закону про прокуратуру. Зокрема, Голова Комітету повідомив, що ним узагальнено та проаналізовано усі напрацювання та висновки Венеціанської комісії до попередніх законопроектів про прокуратуру, і підготовлено новий варіант проекту закону про прокуратуру для розгляду у  другому читанні (реєстр. № 0886), який на думку вчених та практиків-юристів  є актом європейського рівня.

Вказаний законопроект був направлений в Адміністрацію Президента України для врахування робочою групою, яка готувала свій варіант законопроекту про прокуратуру. Відтак, Андрій Кожем’якін підкреслив, що законопроект про прокуратуру розроблений робочою групою ґрунтується на ідеях, концепціях, принципах, що покладені в основу проекту, підготовленого Комітетом.

Це, зокрема, стосується визначення функцій та системи прокуратури, засад її діяльності, повноважень прокурорів, закріплення їх прав та обов’язків, здійснення прокурорського самоврядування тощо.

Водночас Член Комітету Сергій Сас зазначив, що поряд з позитивними сторонами у законопроекті, розробленому робочою групою, закладено непомітні правові механізми, які за своєю суттю та змістом зберігають прокуратуру радянського типу. «Наприклад,  загальний нагляд прокурорами повністю реанімований у положеннях законопроекту, що регулюють питання захисту прав інтересів громадян в суді», - зазначив Сергій Сас.

Він також звернув увагу на те, що у зазначеному проекті закладенийручний механізмнабрання ним чинності, про що свідчить частина І розділу ХII Прикінцевих положень. За результатами аналізу яких випливає, що основним їх призначенням є відтермінування набрання чинності Закону під різними приводами. Одним із таких приводів є те, що усе буде залежати від оголошення Вищою кваліфікаційною комісією прокурорів про початок своєї діяльності, що може затягнутися на роки.

Член Комітету Геннадій Васильєв у своєму зверненні до представників делегації Ради Європи висловив побажання щодо врахування особливостей національної правової системи при підготовці висновку по вказаному проекту закону.

Секретар Комітету Віталій Журавський зазначив, що він представляє фракцію Партії Регіонів та висловив думку, що підготовлений Президентом України проект закону про прокуратуру є гарною основою для реформування органів прокуратури, а всі зауваження, які висловили представники Венеціанської Комісії будуть уважно вивчені народними депутатами – членами Комітету.

         

 

19 вересня  2013 року відбулася робоча зустріч членів Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності із представниками Amnesty International: Хезою МакГілл - досліднецею Amnesty International, Максом Такером- координатором кампанії Amnesty International по Україні та Південному Кавказу і Зоряном Кісь - координатором кампаній Amnesty International по Україні.

Хеза МакГілл та Макс Такер поінформували членів Комітету про свою багаторічну роботу в Україні, звернувши особливу увагу на порушення прав людини з боку працівників міліції, а також наголосили на тому, що в Україні відсутні ефективні механізми розгляду скарг на дії працівників міліції.       

Хеза МакГілл наголосила на тому, що Amnesty International готова надати експертні висновки до проекту нового Закону України «Про прокуратуру», а також сприяти у підготовці проекту Закону «Про державне бюро розслідувань». На її думку сьогодні в України є унікальна можливість створити ефективну службу по контролю за діяльністю міліції.

Макс Такер звернув увагу на те, що при прийнятті нових законів про Прокуратуру та Державне бюро розслідувань необхідно уникнути помилок і не допустити щоби під  виглядом ДБР була утворена ще одна прокуратура.

Голова підкомітету В.Ю. Мисик поінформував представників Amnesty International про те, що Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності приділяє багато уваги питанням дотримання прав і свобод людини в діяльності правоохоронних органів України. При цьому, він обґрунтував необхідність збереження у прокуратури України функції нагляду за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, оскільки це єдиний орган у нашій державі, який здатний ефективно і безкоштовно захищати простих громадян та законослухняних підприємців.

В.Ю. Мисик звернув увагу на те, що в Україні понад 100 контролюючих органів, окремі із них наділені повноваженнями самостійно притягувати громадян до адміністративної відповідальності, а також призупиняти роботу підприємств. Позбавлення прокуратури функції нагляду відповідно позбавить десятки мільйонів громадян і тисячі підприємців законного захисту.

На думку народного депутата Саса С.В., положення нових законів «Про прокуратуру та  «Про державне бюро розслідувань повинні повністю відповідати європейським стандартам, а будь - які відступи, спроби не виконувати рекомендації Венеціанської комісії, посилаючись на  наші вітчизняні «традиції», мають за мету зберегти стару політизовану та репресивну систему правоохоронних органів.

В ході дискусії були обговорені питання щодо застосування нового Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, В. Мисик наголосив, на тому, що сьогодні у провадженні одного слідчого знаходиться понад 100 кримінальних проваджень, має місце звільнення з органів міліції досвідчених оперативників і слідчих. Але ми оптимістично налаштовані і робимо все можливе для того щоби реформувати правоохоронні органи відповідно до сучасних вимог. При цьому на перше місце ставиться захист конституційних прав і свобод людини і громадянина.

На завершення  Хеза МакГілл звернулася до членів Комітету з клопотанням про об’єктивний розгляд звернень подружжя Рафальських про катування, на стадії досудового розслідування, їх сина, який засуджений до довічного позбавлення волі.

 

11-12 жовтня Голова Комітету Андрій Кожем’якін, на запрошення секретаря Венеціанської Комісії Томаса Маркета, взяв участь у пленарному засіданні Європейської Комісії «За демократію через право», для обговорення проекту Закону України «Про прокуратуру», розробленого робочою групою при Адміністрації Президента України.

Під час засідання Голова Комітету виступив із доповіддю та поінформував учасників про результати аналізу законопроекту «Про прокуратуру», а також запропонував кроки необхідні для приведення його у відповідність зі стандартами Ради Європи.

 

6 листопада 2013 року відбулася робоча зустріч Голови Комітету Андрія Кожемякіна з керівником політичного відділу Представництва Європейської Комісії в Україні паном Ганнесом Шрайбером.

Пан Шрайбер звернув увагу Голови Комітету на те, що на сьогодні є три надзвичайно важливі питання, які впливають на підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а саме:

-       прийняття нового закону «Про прокуратуру»,

-       вирішення питання щодо порядку лікування засуджених осіб за кордоном,

-       питання реформування виборчого законодавства.

Андрій Кожемякін, у свою чергу поінформував, що очолюваний ним Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, відповідальний за підготовку двох із зазначених паном Шрайбером питань, а саме внесеного Президентом України проекту Закону України «Про прокуратуру» реєстр. №3541, альтернативного проекту Закону України «Про прокуратуру» реєстр. №3541-1 поданого народними депутатами України Кличком В.В., Тягнибоком О.Я., Яценюком А.П., Чумаком В.В., Кожем‘якіним А.А. та іншими, а також законопроектів, які стосуються лікування засуджених до позбавлення волі осіб за кордоном реєстр. №№ 3461, 2453а, 3479, 3526. У зв’язку з цим, Андрій Кожемякін запевнив, що Комітетом ведеться вся необхідна робота для підготовки до розгляду вказаних проектів Верховною Радою України.

У той же час, Голова Комітету звернув особливу увагу на підтримку законопроекту А. Лабунської «Про внесення змін в статтю 84 Кримінального кодексу України щодо можливості лікування за кордоном осіб, засуджених до позбавлення волі», реєстр. №3461, оскільки інші законопроекти так чи інакше передбачають покладання  певних зобов’язань на інші країни, що можна розглядати як порушення їх суверенітету.

 

21 листопада 2013 року відбулася зустріч членів Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з делегацією представників Республіки Казахстан, до складу якої входили представники Комітету з питань законодавства та судово-правової реформи Мажилісу та керівники правоохоронних органів Республіки Казахстан.

Від імені Комітету у зустрічі взяли участь Заступник голови Комітету Паламарчук Микола Петрович, Голова підкомітету Малишев Володимир Степанович, Голова підкомітету Васильєв Геннадій Андрійович, член Комітету Сас Сергій Володимирович та працівники секретаріату Комітету. Делегацію Республіки Казахстан представляли:

Мукашев Ррахмет Желдибаєвич – Голова Комітету з законодавства і судово-правової реформи Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан;

Бичкова Світлана Федорівна - Секретар Комітету з законодавства і судово-правової реформи Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан;

Абдіров Нурлан Мажитович -  Член Комітету з законодавства і судово-правової реформи Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан ;

Сарпеков Рамазан Кумарбекович - Член Комітету з законодавства і судово-правової реформи Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан;

Меркель Іоган Давидович - Перший заступник Генерального Прокурора Республіки Казахстан;

Мухаметжанов Алмаз Оралович – начальник першого управління Генеральної прокуратури Республіки Казахстан;

Кожаєв Марат ШадетхановичГолова Слідчого Комітету МВС Республіки Казахстан;

Ахметжанов Марат Муратович - Заступник Голови Агентства по боротьбі з корупційною злочинністю;

Тугел Анауар Курманбайули – президент Союзу адвокатів  Республіки Казахстан;

Жаннет Кльотцер – Заступник Голови Центру ОБСЄ в Астані.

Відкрив засідання Володимир Степанович Малишев, який поінформував колег про особливості прийняття та впровадження нового кримінального процесуального законодавства, основні перешкоди на цьому шляху, та поділився ідеями щодо подальшого його вдосконалення з огляду на річну практику застосування нового КПК.

У ході зустрічі казахських колег було поінформовано про останні новації законодавства України у сфері правоохоронної діяльності, практику застосування положень нового Кримінального процесуального кодексу України, методику роботи над новою редакцією Закону України про прокуратуру.

Представники казахської делегації висловили прохання надати їм відповідну правову допомогу у формі консультацій та обміну практичним досвідом застосування в Україні нового Кримінального процесуального кодексу України, що безперечно буде корисним під час реформування законодавства у правоохоронній сфері Республіки Казахстан.  

 

Протягом сесії продовжено співпрацю із офісом координатора проектів ОБСЄ в Україні, зокрема отримано висновки щодо відповідності європейському законодавству низки проектів законі, що перебували на розгляді Комітету.

 

 

Члени Комітету та працівники його секретаріату брали активну участь у роботі конференцій, семінарів з питань, що віднесені до предмету відання Комітету.

 

 

За наслідками конференцій, симпозіумів та семінарів у Комітеті узагальнені відповідні матеріали для використання у практичній роботі.

 

Висновки і пропозиції

 

1. Події листопада – грудня 2013 року в Україні засвідчили суперечливість та неузгодженість правової бази діяльності правоохоронних органів України в процесі забезпечення охорони громадського порядку.

 

2. Актуальним залишається питання гуманізації системи кримінальної юстиції шляхом запровадження системи пробації (відповідний законопроект прийнято в першому читані) та реалізація положень Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження кримінальних проступків (законопроект реєстр №3438 перебуває на розгляді, Комітет акумулює аналітичні матеріали щодо його реалізації).

 

2. Аналіз практики застосування законодавчих актів у діяльності  правоохоронних органів держави показує, що з боку Комітету необхідно  продовжувати постійний і дієвий контроль  за відповідністю  чинним законам України підзаконних нормативно – правових актів, своєчасністю їх прийняття, в тому числі відомчих, що приймаються правоохоронними органами.

 

3. Комітет вважає, що Верховна Рада України повинна більше уваги приділяти виконанню контрольної функції, зокрема контролю за станом виконання чинних законів України. При цьому, особливу увагу слід звернути на забезпечення цього напряму діяльності організаційними та людськими ресурсами.

 

 

 

 

Голова Комітету                                                                                                                                                                              А. Кожем'якін 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

12 березня 2024 16:00
23 лютого 2024 17:00
16 лютого 2024 09:00
22 січня 2024 09:00
09 січня 2024 18:35
25 грудня 2023 18:30
08 грудня 2023 18:27
20 листопада 2023 18:20
20 жовтня 2023 14:15
16 жовтня 2023 11:54