Голова Комітету


Кожем'якін
Андрій Анатолійович

 Вітальне слово Голови Комітету

докладніше

Діяльність Комітету

Законопроектна робота у Комітеті

23 листопада 2017, 10:27 Комітет

22 листопада 2017 року відбулася міжнародна конференція на тему: "Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р.: проблеми застосування та перспективи удосконалення", організатором якої виступив Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. Захід відбувся за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні.

 22 листопада 2017 року відбулася міжнародна конференція на тему: "Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р.: проблеми застосування та перспективи удосконалення", організатором якої виступив Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. Захід відбувся за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні.

У конференції взяли участь народні депутати, керівники та представники правоохоронних органів, міністерств та відомств, представники судової гілки влади, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, адвокати, провідні вчені, міжнародні експерти, представники громадських та міжнародних організацій

У вітальному слові на початку конференції, Голова Комітету Андрій Кожем'якін зазначив, що тема заходу обумовлена тим,  що за п’ять років, відколи діє чинний Кримінальний процесуальний кодекс, його застосування на практиці показало як його позитивні сторони, так і деякі проблемні. А. Кожем’якін також поінформував про те, що у Комітеті зараз на розгляді знаходиться чимало законопроектів, спрямованих на усунення виявлених проблемних питань та удосконалення КПК.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко у виступі зазначив, що прийнятий п’ять років тому Кримінальний процесуальний кодекс, дійсно був проривом до європейських стандартів. У своїй більшості автори заклали дуже багато потрібних і сучасних інновацій, але за п’ять років застосування нового КПК, на практиці виявлено певні проблеми у його застосуванні.

За його словами, зараз прокуратура має сконцентруватися на своїх основних конституційних функціях: процесуальне керівництво, представництво у судах, підтримання обвинувачення. У цьому контексті Кримінальний процесуальний кодекс є основним інструментом діяльності прокуратури і по переслідуванню обвинувачених і по захисту потерпілих.

Ю. Луценко також зауважив, що наразі між Генеральною прокуратурою України та профільним комітетом Верховної Ради є максимальна співпраця. За зверненням Комітету стосовно необхідності напрацювання необхідних змін до КПК за результатами аналізу його правозастосування голова Комітету ще в червні цього року звернувся до Генеральної прокуратури з пропозицією створити спеціальну робочу групу, яка напрацювала б ряд пропозицій до змін КПК. Наказам Генерального прокурора така група була створена. До її складу входили в тому числі і представники Консультативної місії ЄС, науковці, співробітники структурних підрозділів центрального апарату Генеральної прокуратури, а також народні депутати. За результатами роботи було виявлено близько ста статей КПК, які потребують корегування. За результатами підготовлені зміни, які містяться в порівняльній таблиці з постатейним обґрунтуванням. Вони передані до Комітету. Зокрема, запропоновано такі ключові речі:

удосконалення норми про початок здійснення досудового розслідування, передбачивши, що відомості вносяться не пізніше 24 годин, але при повідомленні, яке містить достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

усунути випадки невиправданого виклику засуджених, пропонуючи їм можливість відеоконференції;

реалізувати повноваження сторони обвинувачення у кримінальному провадженні з метою забезпечення можливості ефективного здійснення досудового розслідування, а саме: надати прокурору право відсторонювати слідчого за наявності передбачених підстав або в разі неефективності досудового розслідування також ініціювати питання про його дисциплінарну відповідальність. Наразі вказівки процесуального керівника часто не виконуються і жодних механізмів впливу на слідчих немає.

передбачити, що рішення про зміну слідчого підрозділу може бути прийнято керівником органу прокуратури тільки за наявності обґрунтованих для цього підстав;

уповноважити керівника органу досудового розслідування призначати іншого слідчого за умов відсторонення слідчого прокурора або власної ініціативи або притягувати його до дисциплінарної відповідальності;

визначити статус особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, а також її права та обов’язки, чого не має;

передбачити особливості відводу слідчого судді та удосконалити порядок розгляду цього питання аби уникнути сумнозвісних каруселей відводу, котрі забирають декілька діб задля уникнення прийняття будь-якого рішення у відведений законодавством термін;

спростити процедуру отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів на стадії досудового розслідування, наділивши прокурора відповідними повноваженнями;

установити правові підстави для проведення перевірок та ревізій в межах здійснення досудового розслідування;

уточнити підстави та порядок оскарження рішень дій чи бездіяльності стороною обвинувачення у кримінальному провадженні.

Зазначені пропозиції в серпні були направлені до профільного комітету. Зараз створена робоча група в самому комітеті, яка узагальнює ці пропозиції.

Особливі очікування Генеральний прокурор покладає на остаточне прийняття Закону «Про кримінальні проступки». Це дозволить зменшити з 75% до 50% паперову роботу, навантаження на слідчих та прокурорів.

 

Заступник Міністра внутрішніх справ Вадим Троян у виступі поінформував про нову стратегію реформування Міністерства внутрішніх справ, зокрема, реформування у роботі слідчих і оперативних співробітників. Адже сьогодні слідчий МВС має понад 100 справ у своєму провадженні, і це дуже багато. За кілька десятків років це навантаження зросло у кілька десятків разів. Все це потребує і законодавчих змін. Зокрема, необхідно повністю змінити Закон «Про оперативно-розшукову діяльність».

Сьогодні Національна поліція реєструє до ста тисяч проваджень в місяць, з них не менше половини такі, що носять ознаки кримінальних проступків, і які не потребують колосального паперового валу, передбаченого для серйозних кримінальних правопорушень.

Представники Генеральної прокуратури і МВС наголосили на тому, що сьогодні є можливість зробити новий КПК кращим, ніж він є.

Під час конференції відбулися панельні дискусії, присвячені наступним темам: підвищення ефективності досудового розслідування; вдосконалення процедури застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні; запровадження спрощеного порядку розслідування кримінальних правопорушень; особливі порядки кримінального провадження; захист прав окремих категорій потерпілих від злочинів у кримінальних провадженнях.

На прикінці заходу, Голова Комітету Андрій Кожем'якін подякував за плідну роботу всім учасникам конференції, представникам Консультативної Місії Європейського Союзу в Україні та зазначив, що всі пропозиції, висловлені під час роботи конференції будуть узагальнені, проаналізовані та використані робочою групою при Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, яка працюватиме над змінами, спрямованими на вдосконалення КПК. «Наша спільна мета - зробити діючий КПК ще кращим!» - зазначив Голова Комітету

Відеозапис Міжнародної конференції на тему: "Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р.: проблеми застосування та перспективи удосконалення" доступний за посиланням: https://youtu.be/JYWwAX-ygzQ