Голова Комітету


Монастирський Денис Анатолійович


докладніше

Діяльність Комітету

23 вересня 2020, 15:20 Комітет

Комітет з питань правоохоронної діяльності спільно з Офісом Ради Європи в Україні та ГО «Український інститут майбутнього» 22 вересня провів онлайн круглий стіл на тему: «Кримінально-правовий захист дітей від сексуальної експлуатації та запобігання повторній віктимізації дітей під час кримінального провадження».

 

Голова Комітету Денис Монастирський у вступному слові зазначив, що Інтерпол нещодавно оприлюднив інформацію про те, що саме через пандемію коронавірусу спостерігається зростання кількості сексуальних злочинів щодо дітей. «Це новий виклик для всіх нас. Для цього ми розробили новий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції) №3055. Ми очікуємо, що він буде розглянутий у Верховній Раді у першому читанні протягом двох наступних пленарних тижнів. Ми сподіваємось, що у нас буде можливість прийняти цей законопроект у першому читанні». – додав він і закликав учасників круглого столу висловити свої позиції щодо даного законопроекту, в якому напрямку його варто удосконалити та інші позиції, які не відображені у цьому законопроекті і можуть бути удосконалені у законодавстві.

Один з авторів законопроекту №3055 народний депутат Павло Фролов повідомив, що проблематика удосконалення законодавства захисту дітей від сексуального насильства та процедур кримінального провадження за участю неповнолітніх є одним пріоритетних напрямків у його роботі. Він зазначив: «Сьогодні ми почуємо, на жаль, багато жахливих фактів, за якими стоять скалічені долі сотень тисяч українських дітей».

За даними Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, серед опитаних неповнолітніх від 14 до 18 років кожна десята дитина демонструвала своє оголене тіло, а кожна 14-а займалася сексом за плату. І це дані ще до початку військового конфлікту на Донбасі. Станом на зараз ситуація стала ще гіршою. Якщо кілька років тому Україна входила в п’ятірку країн-виробників дитячої порнографії та в десятку лідерів з її поширення, то зараз України у топ-3 постачальників дитячої порнографії у світі.

Однією з причин такого стану народний депутат назвав недосконалість діючого законодавства, яке не встигає реагувати на нові загрози і в тому числі в мережі Інтернет.

П.Фролов також повідомив, що крім розробленого законопроекту №3055 щодо імплементації Ланцаротської Конвенції зараз готується проект змін до Кримінального процесуального кодексу, що має на меті забезпечити, щоб кримінальне провадження за участю дітей здійснювалося на засадах, що найкраще відповідають інтересам дитини, незалежно від її процесуального статусу, і для того, щоб мінімізувати ризики повторної віктимізації дітей під час кримінального провадження.

В.о. Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко відзначила, що для Ради Європи питання захисту прав дітей було і залишається надзвичайно важливим і Офіс охоче долучається в межах діючого проекту «Боротьба з насильством проти дітей», який нещодавно розпочато. Це питання також є одним з пріоритетних Плану дій для України на 2018-2022 роки.

Говорячи про законопроект №3055, Олена Литвиненко зазначала, що він є вагомим кроком вперед щодо посилення захисту дітей від сексуального насильства та експлуатації, містить ряд прогресивних положень. Також норми законопроекту запроваджують низку фундаментальних гарантій, пов’язаних зі зміною строку давності, наданням чіткого визначення матеріалів сексуального характеру по відношенню до дітей і створюють законодавчі основи для ряду важливих запобіжних заходів для посилення протидії сексуальному насильству та сексуальній експлуатації дітей.

Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба у виступі відзначив, що в Україні. на жаль, стає все більше злочинів, пов’язаних з сексуальним насильством над дітьми, у тому числі злочинів, де дітей все частіше залучають до виготовлення порнографічного контенту. Він назвав конкретні факти, відзначивши, що дуже часто злочинцями є батьки дитини, або близькі їй. У такому випадку дуже складно надати правову допомогу постраждалій дитині, адже фактично навіть нікому написати заяву. За його словами, через відсутність належного правового захисту у дитини всі судові засідання відбуваються без представника дитини і часто злочинці виходять під заставу, що є відвертим наражанням дитини на небезпеку.

М.Кулеба назвав проблемою повторні допити дитини у судовому процесі, адже дитина має дати свідчення щонайменше тричі, що призводить до повторної травматизації дитини, яка вже пережила насильство. Також дитині часто доводиться давати покази у залі суду у присутності кривдника. «Через судову та слідчу тяганину у 90% випадків про насильство бояться повідомляти у правоохоронні органи. Наслідки сексуального насильства можуть супроводжувати дитину все життя», - наголосив Микола Кулеба.

Уповноважений Президента України з прав дитини також повідомив, що сьогодні Україна на третьому місці у світі по виготовленню матеріалів, що зображують сексуальне насильство над дітьми. «Дозвіл на перегляд матеріалів сексуального насильства робить такий перегляд прийнятним, нормалізує ставлення до насильства над дитиною і це викликає у багатьох країнах світу здивування, що ми не забороняємо такий перегляд і цим фактично дозволяємо сексуальне насильство над дітьми. Тут не має жодного виправдання», наголосив він, подякувавши Комітету з питань правоохоронної діяльності, Раді Європи за об’єднання зусиль і висловив сподівання, що законопроект буде прийнятий.

На круглому столі також виступили Представник Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Аксана  Філіпішина, заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов, заступник Міністра юстиції Олександр Банчук, заступник Міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук.

Суддя Касаційного кримінального суду Надія Стефанів у виступі наголосила на тому, що «суспільство стає менш толерантним до таких порушень як сексуальне насильство над неповнолітніми». За її словами, законопроект №3055 є першим кроком для того, щоб захистити потерпілих у кримінальному провадженні. Тому його прийняття у першому читанні дозволить долучитися представників суддівського корпусу до вдосконалення законодавства у цій сфері.

Міжнародна експертка Ради Європи Ірина Урюмова дала оцінку прогресу, досягнутого українськими органами влади щодо рекомендацій, викладених в «Аналізі прогалин у законодавстві, політиках управління та практиках, спрямованих на запобігання та протидію сексуальній експлуатації та насильству щодо дітей в Інтернеті, в Україні»(підготовленого у межах проекту Ради Європи «Кінець сексуальній експлуатації та насильству щодо дітей онлайн у Європі» (EndOCSEA@Europe))

Під час круглого столу відбулася презентація основних положень проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)» №3055. Їх представила експертка Українського інституту майбутнього Вікторія Мозгова.

З результатами аналізу Офісу Ради Європи в Україні проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)» ознайомила міжнародна експертка Ради Європи Наомі Тревіннард.

Під час круглого столу також відбулася презентація положень необхідних законодавчих змін щодо вдосконалення кримінального провадження за участю неповнолітніх.

Під час заходу відбулося експертне обговорення стану кримінально-правової протидії сексуальній експлуатації щодо дітей в Україні, проблеми вторинної віктимізації потерпілих від насильства дітей під час їх участі у кримінальному провадженні та, у цілому, законодавчих недоліків здійснення такого провадження за участю неповнолітніх в Україні та його відповідності міжнародним стандартам і найкращим іноземним практикам.

У заході взяли участь народні депутати, представники дипломатичних представництв іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, Уповноваженого Президента України з прав дитини, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міністерств Кабінету Міністрів України, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, а також судової гілки влади, українських та іноземних правозахисних організацій, експерти і науковці.