Комітет Верховної Ради України

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув, поданий народними депутатами України Вінником І.Ю. та Пашинським С.В. проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо окремих аспектів застосування запобіжних заходів у вигляді застави, тримання під вартою та оскарження окремих рішень у кримінальному провадженні)»  (реєстр. №2284).

Зазначений проект Закону ініціюється, як зазначається у Пояснювальній записці до нього, з метою удосконалення положень Кримінального процесуального кодексу України щодо застосування таких запобіжних заходів як застава і тримання під вартою, надання можливості оскарження під час досудового розслідування таких ухвал слідчого судді, як про зміну запобіжного заходу чи його скасування, скасування арешту майна, продовження строку відсторонення від посади, або відмову в такому продовженні чи його скасування.

Для досягнення цієї мети, законопроектом пропонуються зміни до Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких, забороняється застосовувати такі запобіжні заходи, як особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт та застава до підозрюваних (обвинувачених) у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 115, 161, 258-258-5, 260, 261, 348, 379, 400, 437 – 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, а також до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні декількох тяжких чи особливо тяжких злочинів (зміни до статті 176 КПК). Зміни до статті 182 КПК полягають у тому, що на підозрюваного, обвинуваченого, а також іншу фізичну або юридичну особу, яка є заставодавцем, покладається обов’язок документально підтверджувати законність коштів, які вносяться у якості застави, а на слідчого, прокурора та суд – перевірити "джерела походження" таких коштів. Учасникам кримінального провадження дається можливість оскарження під час досудового розслідування ухвал слідчого судді про зміну запобіжного заходу чи його скасування, скасування арешту майна, продовження строку відсторонення від посади або відмову в такому продовженні чи його скасування, а також касаційного оскарження ухвал слідчого судді (зміни до статей 309, 424 КПК) тощо.

Комітет дійшов висновку, що такий законодавчий підхід є дещо невиваженим, оскільки на стадіях досудового розслідування та судового розгляду особа лише підозрюється (обвинувачується) у вчиненні того чи іншого злочину. До набрання обвинувальним вироком суду законної сили така особа вважається невинуватою у його вчиненні. Отже, сама по собі підозра (обвинувачення) у вчиненні навіть тяжкого чи особливо тяжкого злочину без урахування особи підозрюваного (обвинуваченого), способу вчинення злочину, доказів, які підтверджують її винуватість, та інших обставин не може бути підставою для взяття під варту підозрюваного чи обвинуваченого. Запропоновані проектом зміни до частини п’ятої статті 176 КПК можуть створити небезпечний прецедент необґрунтованого розширення переліку злочинів, підозра (обвинувачення) у вчиненні яких позбавлятиме слідчого суддю, суд можливості самостійно у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин кримінального провадження обирати щодо підозрюваного (обвинуваченого) той чи інший вид запобіжних заходів. Недостатньо обґрунтованою виглядає пропозиція законопроекту щодо покладення на підозрюваного, обвинуваченого, а також іншу фізичну або юридичну особу, яка є заставодавцем, обов’язку документально підтверджувати законність коштів, які вносяться у якості застави, а на слідчого, прокурора та суд – перевіряти "джерела походження" таких коштів (зміни до статті 182 КПК).

Проаналізувавши законопроект, Комітет вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду його у першому читанні відхилити.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає доцільним за результатами розгляду в першому читанні зазначений законопроект повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання .

Відповідно до висновку Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Співдоповідачем із зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Голову Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – народного депутата України Кожем‘якіна Андрія Анатолійовича.

Додаючи проект Постанови Верховної Ради України, висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції з цього питання, просимо розглянути.

    Голова Комітету                                                                 А.Кожем‘якін