Комітет Верховної Ради України

Законопроектом передбачено надання процесуального значення використанню у проведенні слідчих (розшукових) дій технічних засобів – поліграфів.

Для реалізації заявленої мети до Кримінального процесуального кодексу України вноситься нова стаття 264-1 «Перевірка правдивості показів особи на поліграфі (детекторі брехні)», у якій встановлюються загальні вимоги до проведення такої психофізіологічної експертизи у кримінальному провадженні та обґрунтовується необхідність її проведення відповідними судовими експертами державних спеціалізованих установ.

Народні депутати України – члени Комітету, підтримуючи в цілому ідею використання у кримінальному провадженні поліграфа для перевірки показань вважають, що внесення зазначених змін до глави 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії» КПК є нелогічним, оскільки суперечить змісту поняття «негласні слідчі (розшукові) дії», під яким розуміється різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню.

Також, даними змінами не визначається мета застосування поліграфу, а саме того, що перевірка на поліграфі проводиться з метою встановлення правдивості свідчень особи або наявності чи відсутності факту приховування особою, щодо якої здійснюється психофізіологічна експертиза, певної інформації, яка має значення для даного кримінального провадження.

Натомість, запропонована норма, котра визначає, що результати перевірок на поліграфі мають орієнтовне значення в процесі доказування є некоректною, оскільки висновок експерта є процесуальним джерелом доказів, а відтак, твердження про «орієнтовність» результатів перевірки на поліграфі зводить нанівець саму ідею застосування поліграфа.

Термінологія законопроекту не узгоджується з чинним Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами, а ототожнення термінів «приватне спілкування» та «приватне життя» є помилковим, оскільки дані терміни співвідносяться між собою як частина та ціле, і в деяких випадках можуть бути не пов’язані, оскільки приватне спілкування не завжди стосується чийогось приватного життя. Невдалим є і запровадження обов’язковості перевірки на поліграфі та відсутність норми щодо обов’язкової письмової згоди особи на таку перевірку.

Головне науково-експертне управління вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Комітет з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку зазначає, що проект акту відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Комітет з питань бюджету вказує на те, що реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків з державного бюджету, тому законопроект потребує належного фінансово-економічного обґрунтування та коригування в частині набрання чинності законом.

На думку фахівців Генеральної прокуратури України, Національної поліції, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, експертів Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого, Інституту законодавства Верховної Ради України законопроект є недоречним та потребує суттєвого доопрацювання.

З огляду на зазначене, Комітет рекомендує Верховній Раді України проект Закону України «Про доповнення Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо використання поліграфа (детектора брехні)» (реєстр. № 3611) за результатами розгляду у першому читанні повернути його на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи.

Доповідачем від Комітету з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Голову Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності А.Кожем’якіна.

Проект постанови Верховної Ради України та необхідні матеріали додаються.

Просимо розглянути. 

Голова Комітету                                                             А. Кожем’якін