ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Відповідно до статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та доручень Голови Верховної Ради України А. Парубія Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто на своєму засіданні 04 квітня 2018 року (протокол № 87) проекти законів України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних» (реєстр. № 7022), поданий Кабінетом Міністрів України та «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення функціонування суду присяжних в Україні» (реєстр. № 7022-1), поданий народним депутатом України С. Власенком.
Законопроект за реєстр. № 7022 розроблено Міністерством юстиції України на виконання підпункту 1 пункту 20 Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1393-р.
Метою даного законопроекту є удосконалення порядку розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше восьми років, розмежування функції колегії присяжних та професійних суддів, а також забезпечення розгляду таких справ у розумні строки.
Задля досягнення вказаної мети пропонується внести відповідні зміни до статей 31, 315, 384, 390 Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема пропонується, що розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше восьми років або довічного позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів або судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних за клопотанням обвинуваченого. Якщо кримінальне провадження стосується кількох обвинувачених, то воно розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених за умови, що хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
Передбачається, що прокурор, суд зобов’язані роз’яснити не тільки обвинуваченому, але й підозрюваному, у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк більше восьми років або довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього колегією суддів у складі 3-х суддів або судом присяжних. Також таке роз’яснення надається обвинуваченому судом під час підготовчого судового засідання.
Законопроектом вирішується одне із головних питань функціонування інституту суду присяжних – пропонується розмежування функцій колегії присяжних і професійного судді. Встановлено, що присяжні вирішують у своєму вердикті лише питання юридичного факту, а професійний суддя на основі вердикту присяжних і норм кримінального права постановляє вирок.
Крім того, положеннями законопроекту передбачається, що у разі усунення присяжного та відсутності запасного здійснюється відбір нового присяжного, і це має наслідком повторний початок судового розгляду.
Метою альтернативного законопроекту за реєстр. № 7022-1 є вдосконалення чинного законодавства у сфері здійснення правосуддя судом присяжних та правової деталізації процедури судового провадження за участі присяжних.
Так, законопроектом встановлюються критерії та процедури відбору присяжних, визначається їх правовий статус та порядок судового розгляду кримінального провадження за участі присяжних.
Пропонується єдиний підхід до визначення права обвинуваченого (підсудного) на розгляд кримінального провадження за участі присяжних, зокрема, судове провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого (одного із обвинувачених) – судом присяжних.
Законопроектом передбачено, що суд присяжних здійснює судовий розгляд у складі одного професійного судді та 12 присяжних відповідно до правил, встановлених КПК.
Також у проекті, з поміж іншого, даються визначення понять «суд присяжних», «вердикт», встановлюються підстави оскарження вердикту присяжних, правові гарантії сторін кримінального провадження.
Проаналізувавши основний та альтернативний законопроекти, народні депутати України – члени Комітету погодилися з нагальною необхідністю удосконалення чинного законодавства у сфері здійснення правосуддя судом присяжних та правової деталізації процедури судового провадження за участі присяжних.
Також, Комітет взяв до уваги зауваження, висловлені в експертних висновках Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Верховного Суду, Інституту законодавства Верховної Ради України, які в цілому підтримують дані законопроекти та оцінюють їх позитивно, але, разом з тим, зазначають, що деякі положення проектів мають дискусійний характер та потребують відповідного доопрацювання.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх висновках висловлює окремі зауваження до обох законопроектів та вважає, що за результатами розгляду в першому читанні проекти за реєстр. № 7022 та № 7022-1 доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
З огляду на зазначене, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення функціонування суду присяжних в Україні» (реєстр. № 7022-1) прийняти за основу та при доопрацюванні його до другого читання врахувати слушні положення проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних» (реєстр. № 7022).
Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Голову Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності А. Кожем’якіна.
Проект постанови Верховної Ради України та необхідні матеріали додаються.
Просимо розглянути.
Голова Комітету А. Кожем’якін