ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
“Про Державне бюро розслідувань України”
1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
З прийняттям у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу України в нашій державі розпочато процес реформування системи досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Системний аналіз чинного законодавства у цій сфері свідчить, що цей процес ще далекий до свого завершення, оскільки його складовою частиною є необхідність прийняття Верховною Радою України системи законопроектів з питань досудового розслідування.
Важливим у цій системі є прийняття проекту Закону України про прокуратуру (нова редакція). Такий законопроект під реєстр. № 0886 включено до порядку денного другої сесії українського парламенту сьомого скликання, як такий, що готується до розгляду у другому читанні.
Іншим актуальним нормативно-правовим актом у цій сфері, який необхідно прийняти є законопроект про державне бюро розслідувань. Необхідність його розробки обумовлена положеннями абзацу четвертого пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Кримінального процессуального кодексу України згідно з якими окремі його норми (щодо правового статусу слідчих) вводяться в дію з дня створення Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п’яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.
Тому, з метою надання динамічного імпульсу реформування системи досудового розслідування кримінальних правопорушень, що набирає обертів в Україні, постала об’єктивна та нагальна потреба не зволікаючи подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про державне бюро розслідувань України. Тим більше, що цей законопроект разом із проектом закону України “Про прокуратуру” призначений закласти міцну правову основу для подальшого реформвання системи досудового розслідування кримінальних правопорушень, а відтак правоохоронної сисеми нашої держави в цілому.
Про недоцільність відтермінування внесення такого законопроекту на розгляд Верховної Ради України під приводом наявності резерву часу у п’ять років свідчить, на жаль, негативний досвід щодо розробки законопроекту про прокуратуру, що досі не прийнято.
Так, відповідно до статті 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Водночас, відповідно до пункту 9 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства – до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
Таким чином, замість передбачених Основним законом України чотирьох завдань, прокуратура України виконує ще два, передбачених його перехідними положеннями, а введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів стосовно контролю за додержанням законів, та формування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування затягнулося на сімнадцять років.
Відтак, даний законопроект й призначений для створення ефективної та дієвої системи досудового розслідування кримінальних правопорушень поряд з набранням чинності й законопроекту “Про прокуратуру” (нова редакція).
Правовою основою розробки законопроекту, є положення пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України, а також правові питання, що потребують врегулювання.
Державне бюро розслідувань України пропонується визначити державним правоохоронним органом, який здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень віднесених до його підслідності кримінальним процесуальним законодавством України.
Завдання Державного бюро розслідувань України полягатиме у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; забезпечення швидкого, повного та неупередженого проведення відповідно до законодавства України досудового розслідування; участь у межах своєї компетенції у реалізації державної кримінальної політики тощо.
Отже, сьогодні на порядку денному стоїть нагальне та об’єктивне завдання для держави – це системне реформування системи досудового розслідування.
Законопроект узгоджується з курсом нашої держави на демократизацію та відкритість діяльності правоохоронних органів, а також з резолюцією Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1549 (2007) “Функціонування демократичних інституцій в Україні”:
“15.6. Розпочати реформу системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів…”.
2. Мета і завдання прийняття Закону
Метою і завданням Закону є законодавче забезпечення діяльності органів Державного бюро розслідувань України відповідно до норм чинної Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних стандартів та міжнародних зобов’язань України.
3. Загальна характеристика й основні положення проекту Закону
Закон України “Про Державне бюро розслідувань України” містить комплекс нормативно-правових положень, які визначають правовий статус та порядок організації діяльності Державного бюро розслідувань України.
Структурно законопроект складається з одинадцяти розділів та сімдесят однієї статті.
Законопроектом передбачено віднести Державне бюро розслідувань України до державних правоохоронних органів поклавши на цей орган завдання щодо:
захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень;
забезпечення швидкого, повного та неупередженого проведення відповідно до законодавства досудового слідства у підслідних йому кримінальних справах;
участі у межах своєї компетенції у реалізації державної кримінальної політики;
здійснення адміністративного провадження у справах, пов’язаних з корупційними правопорушеннями, що вчиняються особами, уповноваженими на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування;
здійснення адміністративного провадження у справах, пов’язаних з корупційними правопорушеннями, що вчиняються особами, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але які надають послуги публічного характеру (нотаріуси, експерти, аудитори тощо).
Законопроект також визначає структуру Державного бюро розслідування України, правовий статус слідчих бюро, порядок проходження ними служби, питання правового захисту та соціальних гарантій слідчих бюро, їх грошового забезпечення, відповідальність.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є: Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України “Про прокуратуру”, інші закони України, які стосуються організації та порядку діяльності системи досудового розслідування кримінальних правопорушень.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація Закону України “Про Державне бюро розслідувань України” не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься за рахунок асигнувань, передбачених Державним бюджетом України на фінансування діяльності органів прокуратури, що виконували функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства.
6. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття Закону
Прийняття цього Закону чітко визначатиме правовий статус Державного бюро розслідувань України, його функції, повноваження та організаційні основи діяльності відповідно до Конституції та законодавства України, а також міжнародних стандартів та зобов’язань України, сприятиме ефективному впорядкуванню діяльності системи досудового розслідування кримінальних правопорушень. Відтак, прийняття Закону України “Про Державне бюро розслідувань України” поряд з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України, очікуваним прийняттям Закону України “Про прокуратуру” (нова редакція) є надійним та стійким підґрунтям для подальшого реформування правоохоронної системи України.
Народний депутат України А. Кожем’якін