Зазначеним проектом пропонується внести доповнення до статей 7 та 8 Закону України «Про основи національної безпеки України», які визначають загрози національній безпеці України; Прикінцевих положень Закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»; а також доповнити КПК України новою главою 24², якою передбачити особливості стягнення в дохід держави необґрунтованих активів; та визначити у ЦК України підставу для припинення права власності – стягнення необґрунтованих активів.

Аналіз зазначеного законопроекту дозволяє дійти висновку, що він  повністю відтворює норми законопроекту № 4811, який в свою чергу був ідентичним законопроекту № 4057, що отримав жорсткий негативний висновок Ради Європи як такий, що не відповідає європейським стандартам щодо справедливого суду та захисту права власності.

Єдине, що під час доопрацювання врахували автори, так це вимоги  законодавчої техніки: спочатку в проекті виклали зміни до кодексів (з огляду на дату їх прийняття), а потім – до законів.

Законопроект (реєстр. № 4890) пропонує запровадити процедуру звернення в дохід держави грошових коштів, цінних паперів, банківських металів без обвинувального вироку суду. Таке стягнення може бути застосовувано до активів осіб, які підозрюються у вчиненні корупційних злочинів  та перебувають у розшуку понад 6 місяців, а також до активів будь-яких третіх осіб, які набули їх від підозрюваних до або під час кримінального провадження. Умовою застосування стягнення стане доведення того, що вартість активів не відповідає офіційним доходам їх власників або відсутність доказів правомірності набуття майна чи взагалі відсутність можливості виявити власника майна.

Члени Комітету зазначили, що із змісту законопроекту вбачається, що прокурор не зобов’язаний довести зв’язок майна із злочинною діяльністю, а тягар доказування правомірності набуття майна покладено на підозрюваного та/або третіх осіб.

Це призведе до того, що особи, на яких не поширюється обов’язок декларування доходів, не зможуть захистити своє право власності. Не зможуть довести правомірність своїх активів і особи, які не зберегли копії угод, за якими отримані кошти. Треті особи не отримують належних гарантій захисту права власності, зокрема вони не дізнаються завчасно про розгляд справи та не зможуть підготуватися до захисту в судовому провадженні. У реальності, особи дізнаватимуться про конфіскацію своїх активів вже після рішення суду.

На думку членів Комітету, на сьогодні потреба в конфіскації без вироку зникла, оскільки в КПК були внесені зміни, що дозволяють заочне провадження, якщо обвинувачений оголошений в звичайний розшук, а не тільки міжнародний. Це дозволяє заочно засудити злочинця і конфіскувати все, що належить, тими інструментами, які уже закладені в чинному КПК.

У разі прийняття  Закону прокуратура, замість проведення належних розслідувань і доведення вини корупціонерів, зможе обмежитися конфіскацією умовно-корупційного майна без вироків суду та припинить застосування легальних та апробованих механізмів конфіскації та спецконфіскаціі.

Законопроект також дає можливість конфіскувати активи третіх осіб-добросовісних набувачів та не створює гарантій захисту прав таких осіб.

Будь-який громадянин України чи юридична особа може стати жертвою цього законопроекту. Ризик конфіскації активів поширюється на усіх осіб, які отримали активи від підозрюваного в результаті будь-яких правочинів, зокрема за угодами купівлі-продажу. По-суті, такою особою може стати будь-хто.

До того ж і суд не зобов’язаний встановлювати, що активи третіх осіб, набуті від підозрюваного, контролюються або використовуються підозрюваним.

Частиною третьою статті 297⁸ проекту передбачена можливість суду повернути прокурору клопотання, якщо воно містить певні недоліки. Викликає зауваження останнє речення цієї частини, з якого вбачається, що якщо прокурор не усунув недоліки, то суд позбавлений можливості повторно повернути клопотання. В такому разі не зрозуміло – хто буде усувати ті недоліки?

За результатами розгляду члени Комітету ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України відхилити зазначений проект (за підтримку проекту проголосувало 6 народних депутатів, утрималось 7, з огляду на частину першу статті 107 Регламенту Верховної Ради України законопроект вважається відхиленим, якщо рішення на його підтримку не отримало необхідної кількості голосів).

Доповідачем на засіданні Верховної Ради України визначений Ґолова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – народний депутат України Кожем’якін Андрій Анатолійович.

     Додаючи проект постанови Верховної Ради України з цього питання, просимо розглянути.

Голова Комітету                                                          А.КОЖЕМ’ЯКІН