До реєстр. № 7279 від 10.11.2017 р.

№ 7279-1 від 16.11.2017 р.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

  Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув на своєму засіданні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 7279 від 10.11.2017 р.), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П., Геращенком А.Ю. та іншими народними депутатами України та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 7279-1 від 16.11.2017 р.), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Сироїд О.І., М. Найємом та іншими народними депутатами України.

Подані законопроекти спрямовані на законодавче врегулювання застосування положень чинного Кримінального процесуального кодексу України стосовно особливостей досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду, проте законопроекти мають різні концептуальні підходи.

Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 7279), з метою визначення на законодавчому рівні поняття кримінального проступку, його складових, а також пов’язаних із його вчиненням кримінально-правових наслідків, пропонується запровадити інститут кримінальних проступків шляхом внесення змін до чинного Кримінального кодексу України, зокрема шляхом:

1) закріплення в статті 11 Кримінального кодексу України визначення злочину трансформувати у визначення «кримінального правопорушення» (єдиного як для злочинів, так і для проступків) – «суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення»;

2) у статті 12 Кримінального кодексу України установлення видів кримінальних правопорушень (кримінальні проступки та злочини ) та надання їм визначення. При цьому склади кримінальних проступків запропоновано утворити за рахунок злочинів невеликої тяжкості.

Також, запропоновані інші зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушеня, які стосуються певних особливостей, пов’язаних з запровадженням інституту кримінальних проступків.

Такий підхід забезпечить класифікацію кримінальних правопорушень за принципом врахування ступеня суспільної небезпеки – від найменшого, яким характеризуватиметься проступок, до найбільш небезпечного, яким вважатимуться злочини середньої тяжкості, тяжкі і особливо тяжкі злочини.

Альтернативним проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 7279-1) пропонується введення до чинного кримінального законодавства України інституту кримінальних проступків, розмежування кримінальних правопорушень залежно від ступеня тяжкості; обмеження сфери застосування покарань, пов’язаних із позбавленням волі та  реалізації заходів щодо розвитку інституту пробації.

Інститут кримінальних проступків пропонується сформувати за рахунок адміністративних правопорушень та злочинів «невеликої тяжкості», санкції яких наразі передбачають покарання  у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років або інше, більш м’яке покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад 3 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Окрім того законопроектом запропоновано визначення поняття кримінального правопорушення та його видів, запропоновано систему обчислення штрафу в залежності від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та життєвого рівня засудженого, уточнено підстави кримінальної відповідальності за окремі види кримінальних правопорушень (зокрема за доведення до самогубства), доповнено додатком  Кримінальний кодекс України щодо визначення майна, яке не підлягає конфіскації, додатком щодо визначення термінів та доповнено новими статтями, в яких визначено принципи кримінального права.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що дані законопроекти за результатами розгляду в першому читанні доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Проаналізувавши положення законопроектів, народні депутати України - члени Комітету зазначили про таке:

альтернативним законопроектом пропонується віднести до кримінальних проступків велику кількість наразі адміністративних правопорушень, що не зовсім відповідає задекларованій меті, а саме реалізації державної політики із гуманізації кримінальної відповідальності;

також альтернативним законопроектом практично запропоновано нову редакцію Кримінального кодексу України, тобто істотно змінюються доктринальні засади кримінального права без проведення відповідних наукових досліджень та  аналізу правозастосування;

аналіз альтернативного законопроекту показав, що він зберіг концепцію законопроекту реєст. № 2897, який отримав висновок Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи з численними зауваженнями та 23 травня 2017 року був відхилений Верховною Радою України у першому читанні;

після того, як концепція вищезазначеного законопроекту не була схвалена парламентом, а про невідкладну необхідність запровадження інституту кримінальних проступків постійно заявляли фахівці правоохоронних органів для розвантаження слідчих та підвищення ефективності досудового розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, народними депутатами України-членами Комітету був розроблений основний законопроект за участі фахівців органів Національної поліції України та Генеральної прокуратури України, який має чітку концепцію визначення кримінальних проступків та процедуру їх розслідування.

Концепція основного законопроекту щодо переведення злочинів невеликої тяжкості та окремих злочинів середньої тяжкості до категорії кримінальних проступків, спростивши порядок їх розслідування у формі дізнання, вбачається прийнятною з точки зору швидкого, зрозумілого та дієвого механізму введення в дію інституту кримінальних проступків, який би міг розпочати свою роботу в надзвичайно короткий термін з моменту прийняття, а не потребував би докорінної зміни доктрини кримінального права, як це пропонувалося попередніми ініціативами та пропонується альтернативним законопроектом, що дозволить оперативно розвантажити слідчих. Також, запропонована перевірена часом система дізнання дозволить швидко та ефективно імплементувати норми законопроекту в практичну діяльність органів досудового розслідування;

основний законопроект містить лише ті норми, які спрямовані на запровадження інституту кримінальних проступків без обтяження нормами, що мають бути предметом розгляду в інших законопроектах;

нормами основного законопроекту пропонується віднести до кримінального проступку керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що є надзвичайно актуальним в сучасних умовах та схвалюється українським суспільством;

позитивним аспектом також вбачається надання можливості одночасного розслідування злочину і проступку задля уникнення ризиків в практичній діяльності слідчих та дізнавачів;

вбачаються доцільними пропозиції основного законопроекту щодо визначення  147 складів кримінальних проступків, особливостей розслідування кримінальних проступків зі  скороченими строками дізнання (48 годин, але не більше 12 діб); складення повідомлення про підозру дізнавачем за погодженням з керівником органу дізнання або прокурором; ознайомлення з матеріалами дізнання на стадії судового розслідування; передбачення відсутності судимості після відбуття покарання; неможливості притягнення до відповідальності за готування до вчинення проступку тощо.

Генеральною прокуратурою України підтримано норми основного законопроекту та висловлену низку недоліків до альтернативного законопроекту.

Також народними депутатами України - членами Комітету акцентовано увагу на тому, що концепція запропонована в основному законопроекті,  застосовується в законодавстві багатьох держав, у яких є поділ на злочини і кримінальні проступки (Кримінальний кодекс ФРН 1998 року, Кримінальний кодекс Естонії 2003 року, Кримінальний кодекс Латвії 1998 року, Кримінальний кодекс Швейцарії, Кримінальний кодекс Угорщини, Туреччини  та інші).

Проаналізувавши положення законопроектів, народні депутати України - члени Комітету вважають за доцільне рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 7279) за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу, а проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 7279-1) за результатами розгляду в першому читанні відхилити.

Доповідачем на засіданні Верховної Ради України визначено Голову Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – народного депутата України Кожем’якіна Андрія Анатолійовича.

Додаючи висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, проекти Постанов Верховної Ради України з цих питань, просимо розглянути.

Голова Комітету                                                             А. Кожем’якін