від 16.03.2018 р.

                                                                            ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

          Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні 20 березня 2018 року (протокол № 86) розглянув проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення деяких положень»  (реєстр. № 8151), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Геращенком А.Ю. та іншими народними депутатами України.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 132, 184, 234 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) стосовно виключення положень про те, що подання клопотання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення обшуку чи обрання запобіжних заходів, призначення експертизи здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді і подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

На сьогодні, згідно із положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», як юридичні особи публічного права зареєстровані головні управління Національної поліції у м. Києві, областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Відділення та відділи поліції (не говорячи вже про органи досудового розслідування, які є їх структурними підрозділами) статусу юридичної особи не мають.

Таким чином, із веденням в дію змін до КПК відповідно до Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII виникла ситуація, за якої слідчі всіх слідчих підрозділів Головних управлінь Національної поліції (далі – ГУНП) зобов’язані звертатися з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження лише в один суд, що знаходиться за місцем розташування ГУНП в окремій області.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу, разом з тим, звертає увагу, що окрім порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження, в результаті прийняття Закону України № 2147-VIII шкідливі за своїм змістом зміни внесені також і до норм про порядок призначення та проведення експертизи в межах відповідного кримінального провадження (зміни до статей 242 – 244 КПК). Зокрема, наразі будь-яка експертиза може бути проведена експертною установою, експертом або експертами лише за дорученням слідчого судді чи суду (до набрання чинності Законом № 2147-VIII експертиза проводилася за зверненням сторони кримінального провадження, слідчого чи прокурора, або за дорученням слідчого судді чи суду). Такі законодавчі новели створюють реальні умови для втрати предметів, знарядь, слідів злочину, а також унеможливлюють здійснення повного, своєчасного та об’єктивного досудового розслідування значної кількості злочинів.

Тобто, відповідних змін також потребують статті 242 – 244 КПК.

Проаналізувавши законопроект, народні депутати України – члени Комітету звернули увагу на нагальну необхідність запропонованих у проекті змін та ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект в першому читанні за основу та в цілому як Закон.

Співдоповідачем на засіданні Комітету визначено Голову підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – народного депутата України Короля Віктора Миколайовича.

Додаючи висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України з цього питання, просимо розглянути.

Перший заступник

Голова Комітету                                                                 М. Паламарчук