Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на засіданні, що відбулось 16 травня 2018 року , розглянуто проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (реєстр. № 8050)

Комітет
16 травня 2018, 11:12

  До реєстр. № 8050 від 22.02.2018 р.
 
  ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

 Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на засіданні, що відбулось                       16 травня 2018 року (протокол № 89), розглянуто поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (реєстр. № 8050).

У законопроекті з метою посилення відповідальності за злочини в сфері охорони культурної спадщини, а також виконання міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе відповідно до міжнародних договорів, пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме пропонується викласти в новій редакції статтю 298 «Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини» та статтю 438 «Порушення законів та звичаїв війни».

Також внести зміни до абзацу третього частини першої статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідно до яких із переліку діянь, які тягнуть за собою фінансові санкції, виключається умисне доведення до стану руйнації пам’яток культурної спадщини, вчинене юридичною особою, яка є власником відповідної пам’ятки, або уповноваженим ним органом чи замовником робіт.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

В ході обговорення законопроекту народними депутатами України  було акцентовано увагу на наступних суттєвих зауваженнях до законопроекту, а саме:

-                     у Пояснювальній записці до законопроекту відсутній відповідний аналіз статистичних даних поширеності протиправних посягань на об’єкти культурної спадщини та аналіз застосованих покарань за їх вчинення, тому необхідність посилення кримінальної відповідальності та запровадження нових видів покарань видається юридично необґрунтованою;

-                     протидія незаконному проведенню археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини  зміни обмежуються збільшенням санкцій частини першої статті 298 КК України (збільшується штраф до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, три роки обмеження волі замість двох років та позбавлення права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Водночас, зміни лише в частині санкції нічого по суті не вирішить, оскільки норма частини першої статті 298 КК України є практично недіючою, а відповідні злочини здебільшого мають латентний характер.

-                     також необґрунтованою є пропозиція щодо криміналізації «умисного доведення об’єкта культурної спадщини до руйнування чи знищення власником об’єкта культурної спадщини або уповноваженим ним органом (особою) чи органом (особою), у володінні, користуванні чи управлінні якої перебуває об’єкт культурної спадщини» (зміни до частини другої статті 298 КК України), оскільки такі діяння охоплюються поняттям умисного невжиття заходів щодо запобігання знищенню, руйнуванню або пошкодженню об’єктів культурної спадщини їх власниками, відповідальність за які передбачено чинною частиною другою статті 298 КК України.

Враховуючи вищезазначене, народні депутати України - члени Комітету вважають за доцільне рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (реєстр. № 8050) відхилити.

Доповідачем на засіданні Верховної Ради України  визначено Голову Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – народного депутата України Кожем’якіна Андрія Анатолійовича.

Додаючи висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та проект постанови Верховної Ради України з цього питання, просимо розглянути.

 

 

Голова Комітету                                                                        Кожем’якін А.А.