ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
про Комітет Верховної Ради України
з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
(четверте скликання)
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності створено Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2002 року № 7-IV “Про перелік комітетів Верховної Ради України четвертого скликання“.
Постановою Верховної Ради України від 7 червня 2002 року № 13-ІУ “Про обрання голів і перших заступників голів комітетів Верховної Ради України четвертого скликання, створення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, обрання Голови і першого заступника Голови цієї комісії та призначення Керівника Апарату Верховної Ради України“ обрані:
Головою Комітету - МОЙСИК Володимир Романович - народний депутат України від виборчого округу № 87, Івано-Франківська область, фракція “Наша Україна”.
(18.08.1957 р.н., осв.: Київський Національний університет ім. Т.Г.Шевченка, юрист, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України, на час виборів: суддя Верховного Суду України).
Першим заступником Голови Комітету - БАНДУРКА Олександр Маркович – народний депутат України від виборчого округу № 176, Харківська область, фракція “Народної партії”.
(24.04.1937 р.н., осв.: Харківський інженерно-економічний інститут та Харківський юридичний інститут, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, Заслужений працівник МВС; на час виборів: народний депутат України).
Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 14-ІУ від 11 червня 2002 року членами Комітету обрано 16 народних депутатів України:
ДЕРКАЧ Леонід Васильович - народний депутат від виборчого округу N 36, Дніпропетровська область, фракція "Єдина Україна";
(19.07.1939 р.н., осв.: Дніпроп. держ. ун-т, інж.-механік; Вищі курси КДБ СРСР; на час виборів: співробітник СБУ).
ІВАНОВ Сергій Анатолійович - народний депутат від виборчого округу N 3, Автономна Республіка Крим, фракція "Єдина Україна" (Повноваження народного депутата Іванова С.А. достроково припинено згідно з Постановою ВР № 2756-IV ( 2756-15) від 07.07.2005);
(21.01.1952 р.н., осв.: Сімферопольський державний університет, Київська вища школа МВС СРСР, юрист; на час виборів: народний депутат України).
ІВЧЕНКО Олексій Григорович - народний депутат від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", фракція "Наша Україна" (Повноваження народного депутата Івченка О.Г. достроково припинено згідно з Постановою ВР № 2757-IV (2757-15 ) від 07.07.2005);
(02.01.1963 р.н., осв.: Львівський політехнічний інститут, інженер-будівельник; Державний університет "Львівська політехніка", економіст, кандидат економічних наук; на час виборів: голова спостережної ради ДП "Добромиль-Київ")
МАЗУРЕНКО Володимир Іванович - народний депутат від виборчого округу N 142, Одеська область, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної);
(1.12.1954 р.н., осв.: Міжнародний інститут економіки і права (м. Новочеркаськ), економіст; на час виборів: народний депутат України).
МАЛИНОВСЬКИЙ Олексій Петрович - народний депутат від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, СПУ, фракція Соціалістичної партії України;
(11.04.1956 р.н., осв.: Черкаський державний педагогічний інститут, учитель фізики; на час виборів: помічник-консультант народного депутата України В. Сінька).
МАРКУШ Марія Андріївна - народний депутат від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, КПУ, фракція Комуністичної партії України;
(05.01.1955 р.н., осв.: Харків. юрид. ін-т ім. Ф.Е.Дзержинського, юрист, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України; на час виборів: адвокат Закарп. обл. асоціації адвокатів, член КПУ).
НЕЧИПОРУК Володимир Павлович - народний депутат від виборчого округу N 194, Хмельницька область, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної);
(18.01.1949 р.н., осв.: Київ. ун-т ім. Т.Шевченка, Академія МВС СРСР, юрист;Заслужений юрист України, на час виборів: народний депутат України).
ОЛЕКСІЮК Сергій Сергійович - народний депутат від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", фракція "Наша Україна;
(19.04.1959 р.н., осв.: Укр. ін-т інженерів водного господарства, інженер-гідротехнік; на час виборів: головний редактор газети “Волинь”).
ПЛОХОЙ Ігор Іванович - народний депутат від виборчого округу № 141, Одеська область, фракція "Єдина Україна;
(1968 р.н., осв.: Одес. держ. ун-т ім. І.Мечникова, юрист; на час виборів: тимчасово не працював).
ПОТЕБЕНЬКО Михайло Олексійович - народний депутат від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, КПУ, позафракційний;
(16.02.1937 р.н., осв.: Львівський державний університет ім. І.Франка, юрист, Заслужений юрист України; на час виборів: Генеральний прокурор України).
СІНЧЕНКО Сергій Григорович - народний депутат від виборчого округу N 109, Луганська область, фракція Комуністичної партії України;
(05.10.1946 р.н., осв.: Харківський юридичній інститут, Вища школа КДБ СРСР, юрист, Заслужений юрист України; на час виборів: народний депутат України).
ЧЕРВОНІЙ Василь Михайлович - народний депутат від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", фракція "Наша Україна (повноваження народного депутата Червонія В.М. достроково припинено згідно з Постановою ВР № 2479-IV ( 2479-15 ) від 17.03.2005);
(24.08.1958 р.н., осв.: Київський політехнічний інститут, інженер-хімік-технолог; на час виборів: народний депутат України).
ШКІЛЬ Андрій Васильович - народний депутат від виборчого округу N 121, Львівська область, фракція Блоку Юлії Тимошенко;
(26.11.1963 р.н., осв.: Львівський медичний інститут, провізор, Львівський державний університет ім. І.Франка, журналіст; на час виборів: президент Регіонального громадського фонду Дмитра Донцова).
ЯРОСЛАВСЬКИЙ Олексій Владиленович - народний депутат від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", фракція Народної Партії.
(1965 р.н., осв.: ; на час виборів: заступник генерального директора ТОВ НВФ "Техпроєкт" (Харків)).
Рішенням Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 12 червня 2002 року обрано заступником Голови Комітету - народного депутата України СІНЧЕНКА Сергія Григоровича, секретарем Комітету – народного депутата України МАЗУРЕНКА Володимира Івановича.
Рішенням Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 08.09.2004 року обрано заступником Голови Комітету - народного депутата України МАРКУШ Марію Андріївну.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України № -2654-ІУ від 17 червня 2005 року членом Комітету обраний КЕЛЕСТИН Валерій Васильович - народний депутат України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна.
(26.09.1964 р.н., осв.: Львівський державний університет вм.І.Франка, інженер-геолог; Чернівецький національний університет ім.. Ю.Федьковича, юрист; на час виборів: віце-президент ЗАТ "Техно-центр+").
Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3157-ІУ від 1 грудня 2005 року членом Комітету обраний МАРЧЕНКО Олександр Володимирович - народний депутат від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна";
(1971 р.н., на час виборів: тимчасово не працював)
Правовий статус комітетів Верховної Ради України, їх завдання, функції та організаційні основи діяльності визначені Законом України “Про комітети Верховної Ради України”.
Розпорядженням Голови Верховної Ради України №868 від 8 вересня 2003 року “Про предмети відання комітетів Верховної Ради України” до предметів відання Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності належать такі питання:
кримінальне законодавство;
законодавство про адміністративні правопорушення;
кримінально-виконавче законодавство та законодавче забезпечення діяльності органів виконання покарань;
законодавство про прокуратуру, органи дізнання і слідства, органи внутрішніх справ;
законодавство про податкову міліцію;
законодавство про захист учасників кримінального судочинства і про державний захист працівників правоохоронних органів (крім питань соціального забезпечення);
законодавство про профілактику злочинів, про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі,
законодавство про охорону громадського порядку і про пожежну безпеку;
законодавство про охоронну і детективну діяльність,
питання соціального захисту працівників правоохоронних органів та членів їх сімей.
Організаційно–інформаційне, консультативно-правове, методичне забезпечення діяльності Комітету, організацію проведення засідань Комітету, слухань у Комітеті, роботу підкомітетів Комітету та діяльність членів Комітету, що пов’язана з вирішенням питань, віднесених до предметів відання Комітету здійснювали працівники секретаріату чисельність 12 державних службовців, серед яких один - Заслужений юрист України, 5 - кандидати юридичних наук та доценти.
За звітний період проведено 146 засідань комітету, в тому числі 8 виїзних, на яких розглянуто 1055 питань, з них по контролю за виконанням законів і постанов 69.
Протягом четвертого скликання Верховної Ради України на розгляді у Комітеті було 663 законопроекти, за якими Комітет визначено головним. Опрацьовано та подано на розгляд Верховної Ради України – 615, з них Верховною Радою України розглянуто 229 проектів законів, прийнято - 80 Законів України та 3 законопроекти – у другому читанні.
Із 8 проектів Законів України (комітет головний), визначених Президентом України невідкладними, прийнято - 2, направлено на доопрацювання- 1 та відхилено –5.
Також Верховною Радою України розглянуто 261 проект постанов, прийнято 109 постанов Верховної Ради України, в тому числі 20 - з питань здійснення контрольних функцій і повноважень, 17 проектів постанов з питань контролю за виконанням Законів України - не підтримані (наприклад, проекти постанов стосовно дій, що мали місце 14 травня 2003 року в Київському слідчому ізоляторі, реєстраційний номер 3498; про стан реформування правоохоронних органів України та законодавче забезпечення їх діяльності, реєстраційний номер 6141, про інформацію Кабінету Міністрів України про стан аварійності на автошляхах України та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки дорожнього руху, реєстраційний номер 8264 тощо).
Крім того, в Комітеті розглянуто 534 законопроекти, за якими подані попередні висновки до головного комітету, в тому числі 319 – з обговоренням на засіданнях Комітету.
Протягом звітного періоду Комітет зосереджував свої зусилля над вдосконаленням нормативно-правової бази по законодавчому врегулюванню питань, пов’язаних в першу чергу з реформуванням правоохоронних органів України, удосконаленню кримінального законодавства, законодавства про адміністративні правопорушення, кримінально-виконавчого законодавства та посиленні соціального захисту працівників прокуратури, органів внутрішніх справ, державного департаменту України з питань виконання покарань, податкової міліції, органів дізнання і досудового слідства.
Серед законів, опрацьованих Комітетом і прийнятих Верховною Радою України, передусім слід відмітити Кримінально-виконавчий кодекс України Закони України "Про амністію", “Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”, “Про Державну кримінально-виконавчу службу”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції”, “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ”. а також.
Кримінально-виконавчим кодексом України передбачено загальні принципи, порядок та умови виконання та відбування покарань, правове положення засуджених, види органів і установ виконання покарань та контроль за їх діяльністю, підстави та порядок звільнення від відбування покарання, здійснення контролю та нагляду за особами, які звільнені з місць позбавлення волі, а також за особами звільненими від відбування покарання з випробовуванням. Тобто Кодекс врегульовує всі напрямки функціонування кримінально-виконавчої системи. Його розроблено відповідно до положень Конституції України, концепції реформи кримінально-виконавчої системи в Україні і нового Кримінального кодексу України, а також з урахуванням міжнародних стандартів поводження з ув'язненими та міжнародних угод про захист прав і свобод людини.
Закон України “Про амністію” надав можливість застосувати амністію до найбільш незахищених у соціальному плані осіб, у першу чергу до неповнолітніх, вагітних жінок, осіб похилого віку, ветеранів війни, інвалідів 1 та 2 груп тощо.
Проблеми подальшого реформування системи виконання покарань законодавчо були вирішені Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України". Це дало змогу визначити статус державної кримінально-виконавчої служби, її структуру, повноваження, функції та завдання, правові засади організації та принципи діяльності.
Удосконалені положення Закону України "Про прокуратуру" стосовно соціальних гарантій сім’ям працівників органів прокуратури, у разі загибелі слідчого прокуратури чи прокурора при виконанні службових обов'язків.
Прийнятий Закон України "Про статус слідчих” - розроблений на виконання вимог Перехідних положень Конституції України про сформування системи досудового слідства й введення в дію законів, які регулюють її функціонування. Норми цього Закону спрямовані на підвищення статусу слідчого як центральної процесуальної фігури в досудовому слідстві, установлюють правові запобіжники, що гарантують його процесуальну самостійність, позбавлення будь-якого незаконного впливу на систему досудового слідства.
Узгоджені положення статті 165 Кримінально-процесуального кодексу України та статті 20 Закону України "Про попереднє ув'язнення" з положеннями статей 22 і 29 Конституції України щодо додержання прав і свобод людини і громадянина, чим були усунені законодавчі передумови до незаконного утримання під вартою осіб у разі закриття справи чи закінчення строку тримання під вартою, якщо цей строк не продовжений у встановленому законом порядку.
Законами України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за знищення виборчої документації" та "Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України" щодо відповідальності за порушення виборчих прав громадян" удосконалено кримінальну та адміністративну відповідальність за злочини та правопорушення проти виборчих прав громадян.
Основними результатами у сфері удосконаленню кримінального законодавства, законодавства про адміністративні правопорушення, кримінально-виконавчого законодавства є:
- посилення правового захисту громадян та запровадження механізму реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист;
- забезпечення права засуджених і осіб, які тримаються під вартою, на листування з Європейським судом з прав людини та іншими міжнародними судовими установами
- забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;
- забезпечення законних прав та інтересів осіб, що звертаються зі скаргами про перегляд постанов суду у справах про адміністративні правопорушення.;
- реалізація механізму правового забезпечення охорони прав і свобод
людини, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також ввести дієвий механізм правового реагування з боку правоохоронних органів до осіб, які незаконно проникають в транспортний засіб та незаконно заволодівають транспортним засобом з будь якою метою;
- приведення статей 149 та 303 чинного Кримінального кодексу України у відповідність з Парламентського Конвенцією ООН “Проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року" та Протоколу "Про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми і покарання за неї";
- внесення змін до Кримінального кодексу України з урахуванням нових форм злочинності та видів злочинів, що надає можливість міжнародного співробітництва та ефективної співпраці у викритті і розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними групами;
- закріплення норм, які регулюють надання правової допомоги в розслідуванні, кримінальному переслідуванні та судовому розгляді у зв'язку із злочинами, що є транснаціональними за своїм характером, а також, якщо до скоєння злочину причетна організована злочинна група.
Комітетом до другого читання підготовлені та внесені на розгляд Верховної Ради України надзвичайно важливі законопроекти:
- проект нового Кримінально-процесуального кодексу України (реєстраційний номер (3456-д);
- проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” (нова редакція), реєстраційний номер 3757;
У центрі уваги Комітету була аналітична робота. Протягом звітного періоду здійснювався збір та аналіз інформації з питань, що належать до повноважень Комітету. Підготовлені інформаційно-аналітичні довідки з рекомендаціями та пропозиціями щодо реформування органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, податкової міліції та інших правоохоронних органів України, які направлені Президентові України, Прем’єру міністру України та до Ради національної безпеки і оборони України.
Комітетом ініційовано та забезпечено проведення днів Уряду України у Верховній Раді України:
- 12 листопада 2002 року (спільно з Комітетом з питань національної безпеки і оборони) “Про хід виконання вимог чинного законодавства Урядом України і заходи, які ним вживаються, щодо посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, стану пенсійного, медичного, житлового, транспортного забезпечення військових пенсіонерів та ветеранів військової служби” (за результатами розгляду прийнята Постанова Верховної Ради України від 28.11.2003 року № 278 – IY);
- 14 вересня 2004 року “ Про стан реформування та законодавче забезпечення діяльності правоохоронних органів в Україні”;
- 11 жовтня 2005 року "Про стан аварійності на автошляхах України та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки дорожнього руху".
Також ініційовано та підготовлено проведення парламентських слухань у Верховній Раді України 08 лютого 2006 року з порядком денним ”Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб (за підсумками слухань прийнята Постанова Верховної Ради України від 23 лютого 2006 року № 3507 – IY, якою схвалені Рекомендації парламентських слухань “Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”).
Комітет систематично готував та проводив слухання у комітеті, науково-практичні конференції та “круглі столи" з питань удосконалення кримінального, адміністративного та кримінально-виконавчого законодавства, діяльності правоохоронних органів. За звітний період проведено 45 таких заходів, зокрема на тему:
-"Шляхи реформування кримінально-виконавчої служби України відповідно до норм демократичного суспільства, керованого на засадах верховенства права”;
-"Роль і місце прокуратури в системі органів державної влади в Україні";
-"Про стан правопорядку в Україні";
“Про дотримання Конституції України та виконання органами внутрішніх справ Закону України “Про міліцію”;
-"Реформування системи правоохоронних органів України та міжнародний досвід трансформації поліції в країнах Центральної і Східної Європи";
-"Безпека дорожнього руху: реалії і перспективи";
-“ Кримінально-процесуальне законодавство України: шляхи реформування”.
Комітетом за участю Міжнародної громадською організації "Міжнародний Антикримінальний та Антитерористичний Комітет", Кримінологічної асоціації України, Академії правових наук України та Національного університету внутрішніх справ підготовлено і проведено міжнародну науково-практичну конференцію "Запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль". В ній взяли участь фахівці-практики, представники громадських і міжнародних організацій, наукових установ, державних органів, у тому числі фінансових, правоохоронних, судових, а також чотирнадцяти дипломатичних представництв.
Учасники конференції схвалили Рекомендації з усього спектру правоохоронної діяльності, зокрема, з питань профілактики (попередження) і розкриття злочинів у сфері економіки та фінансово-банківської діяльності, відповідного вдосконалення законодавства та нормативної бази. Було також вироблено пропозиції щодо створення Ради громадської безпеки, яка має взяти на себе функції по координації діяльності майже двох тисяч громадських організацій, які діють у сфері підтримання правопорядку та безпеки держави.
Також Комітетом спільно з Національним університетом внутрішніх справ проведено міжнародну науково-практичну конференцію "Впровадження новітнього законодавства та нових форм роботи у практику діяльності правоохоронних органів", у якій взяли участь представники Міністерства внутрішніх справ України та правоохоронних органів іноземних держав: Швеції, Росії, Латвії, Молдови; разом з Державним департаментом України з питань виконання покарань - всеукраїнську науково-практичну конференцію "Проблемні питання кримінальної політики України щодо гуманізації призначення та виконання покарань" тощо.
За наслідками конференцій, симпозіумів та семінарів видавались матеріали для використання у практичній роботі.
На підставі аналізу практики застосування законодавчих актів, віднесених до предмету відання Комітету, практики застосування правоохоронними органами законів України, відповідності закону прийнятих ними підзаконних нормативно – правових актів керівникам правоохоронних органів направлялись відповідні рекомендації, а також заслуховувалась їх інформація на засіданнях Комітету.
Планувались виїзні засідання Комітету в обласних центрах. Зокрема, підготовлені й розглянуті на засіданнях Комітету питання з порядком денним “Про дотримання Конституції і законів України правоохоронними органами та перспективи розвитку законодавства України з питань правоохоронної діяльності” в Івано-Франківській, Закарпатській, Одеській, Полтавській Сумській областях та м. Севастополі.
За період четвертого скликання Верховної Ради України Комітетом тричі готувались матеріали для попереднього розгляду Верховною Радою України питання про призначення Генерального прокурора України (Піскун С.М., Васильєв Г.А., Медведько О.І.).
Особлива увага приділялася висвітленню діяльності Комітету. Постійно готувались та поширювались в засобах масової інформації матеріали про основні напрями законотворчої роботи Комітету, підготовлені та розглянуті проекти законодавчих актів з питань правоохоронної діяльності тощо. Інформація про роботу Комітету також поширювалась на офіційному сайті Верховної Ради України та веб-сторінці Комітету.
Однією з важливих ділянок роботи Комітету є розгляд письмових та усних звернень громадян з питань захисту їх прав і свобод, стану правопорядку, діяльності міліції, прокуратури тощо. За звітний період до Комітету надійшло 4425 таких звернень. Найбільше з них торкались питань забезпечення законності та охорони правопорядку, усунення диспропорцій у пенсійному законодавстві, правильності застосування чинного законодавства. Багато звернень містили пропозиції щодо удосконалення діючих або видання нових законодавчих актів. Деякі пропозиції були враховані при розробці законодавчих актів щодо зміцнення правопорядку та боротьби із злочинністю. Скарги на неналежне, як вважають автори, виконання правоохоронними органами законодавства України розглядалися керівництвом Комітету, в окремих випадках проводились перевірки з виїздом на місце членів Комітету та працівників секретаріату Комітету.
За результатами їх розгляду ініціювалися відповідні перевірки силами Генеральної прокуратури, МВС, ДПА України та інших відомств, наслідки яких розглядалися на засіданнях Комітету, заявникам надавалися відповіді.
Підготовка окремих питань для розгляду їх Комітетом здійснювалась з виїздом членів Комітету та працівників секретаріату Комітету в м. Донецьк, м. Мукачеве, м. Дніпропетровськ , м. Одесу та м. Тернопіль.
Висновки і пропозиції.
Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності протягом четвертого скликання ефективно здійснював законопроектну, організаційну та контрольну функції, що сприяло створенню відповідної законодавчої бази і організаційного забезпечення правоохоронної діяльності, здійсненню належного контролю за дотриманням і реалізацією Конституції та Законів України, інших нормативних актів Верховної Ради України, за відповідністю підзаконних актів Конституції та законам України.
Разом з тим існує об’єктивна необхідність розробки і прийняття ще кількох важливих законопроектів з питань правоохоронної діяльності, зокрема, про систему досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування (п.9 Перехідних положень Конституції України), про внутрішні війська, про охоронну діяльність, про зброю, про приватну детективну діяльність.
Потребує вирішення питання конституційного статусу та функцій Прокуратури України, що дозволить у підготовленому Комітетом законопроекті В першу чергу необхідно визначити правовий статус прокуратури відповідно до міжнародних норм і стандартів, визначити місце прокуратури у загальній системі поділу влади, уточнити її функції, порядок призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України, встановити вимоги до особи, яка може обіймати цю посаду.
Серед основних проблем, які потребують вирішення у сфері законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, найгострішими є визначення конкретного переліку законів, що регулюють діяльність органів щодо контролю за додержанням законів, і прийняття остаточного рішення про припинення виконання прокуратурою функцій попереднього слідства (п. 9 Перехідних положень Конституції України), затвердження загальної структури, чисельності всіх правоохоронних органів, визначити виключний перелік правоохоронних органів, які за чинним законодавством змішуються з контролюючими та іншими державними органами, визначити перелік посад працівників, які займаються правоохоронною діяльністю і на цій основі забезпечити їх грошове і пенсійне забезпечення.