Привітавши всіх учасників заходу, Андрій Кожем’якін закцентував увагу на тому, що процес реформування органів кримінальної юстиції «набирає обертів» у складний для країни час та народні депутати України чітко розуміють ступінь власної відповідальності при створенні базису – законодавчого забезпечення реформ.
«- Визначальними пріоритетами нашої діяльності є вирішення найбільш значущих для суспільства проблем: подолання корупції, знешкодження терористичних загроз, протидії відмиванню коштів, отриманих незаконним шляхом, та іншим викликам. Невід’ємною умовою на цьому шляху ми вбачаємо створення умов для максимально ефективного захисту
прав, свобод і законних інтересів громадян від будь-яких протиправних посягань. З впевненістю можу констатувати, що на даному етапі законодавцями вже зроблені досить значні кроки у визначеному напрямку і динаміки ми не втрачаємо. Зокрема, забезпечено нормативно-правову базу для створення та діяльності системи нових органів влади.
Вже запрацювали Національна поліція, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції. Наприкінці 2015 року було прийнято і направлено Президенту України на підпис законопроект «Про Державне бюро розслідувань». Головна ідея створення даного відомства полягає в виявлені, розслідувані та припиненні злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, судів та службових осіб, які займають особливо відповідальне становище в країні. На жаль, належне функціонування цієї структури з різних причин затягується, але сподіваємось, найближчим часом вона запрацює повноцінно. Вжито заходів щодо нормативного врегулювання повноважень та діяльності органів прокуратури. Суттєвих змін зазнало законодавство у пенітенціарній сфері. Надзвичайно важливо, що на цьому шляху нам вдалося реалізувати принципи гуманізації окремих правових норм, розширення прав і свобод громадян, які опинились у складній життєвій ситуації. Значущим кроком у напрямку розбудови України як демократичної, соціальної та правової держави стало прийняття у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу України. У ньому закріплено новий порядок кримінального провадження в Україні, що охоплює досудове розслідування і судове провадження. З моменту набрання чинності КПК України до нього внесено близько 50 змін та доповнень. На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано близько 500 законопроектів, що пропонують ті чи інші зміни до КПК. І це нормально, оскільки в процесі практичної реалізації відповідних положень формується правозастосовна практика, яка дозволяє визначити окремі вади цього важливого законодавчого акту. Проте, як влучно висловився один з відомих правників: «Кримінальне законодавство, кримінальне процесуальне законодавство – це мікрохірургія юридична, і до будь яких змін в цій царині життєво необхідно підходити професійно, а не, як то кажуть, «рубати зубилом!».

Виходячи із цього принципу, всі законопроекти ретельно опрацьовуються народними депутатами України – членами Комітету. За результатами такої роботи готуються фахові та ґрунтовні висновки і рекомендації до їх розгляду у сесійній залі парламенту.

Також в Комітеті постійно опрацьовуються питання правозастосовної практики та ініціюються відповідні законопроекти.

Як я вже зазначив вище, але хочу ще раз підкреслити, основною ідеєю у нашій законодавчій роботі є поєднання гуманізму і справедливості, дотримання прав і свобод громадян і невідворотності покарання. При цьому, суттєвої уваги нами приділяється створенню умов для підвищення ефективності правоохоронної діяльності, спрощенню процесу притягнення до відповідальності осіб, що вчинили злочин, уникнення надмірного навантаження на органи досудового слідства і суду тощо. В рамках зазначеного до КПК України внесено зміни щодо строків досудового розслідування та інших питань, пов’язаних із здійсненням досудового розслідування у розумні строки, спеціального досудового розслідування та судового провадження. Важливе значення для спрощення порядку досудового розслідування та судового розгляду мають законодавчо реалізовані новації щодо здійснення кримінального провадження на підставі угод, зокрема угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим та угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Таким чином реалізовані Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам від 17 вересня 1987 року «Стосовно спрощення кримінального судочинства».

Іншим актуальним напрямком підвищення ефективності кримінальних розслідувань в Україні є прийняття закону про кримінальні проступки. Тобто щодо тих правопорушень, що не становлять значної суспільної небезпеки. Наразі у Верховній Раді України готується відповідний законопроект. Крім того, ми маємо намір втілити ідею щодо розширення процесуальних повноважень слідчого. Особливо це стосується прийняття рішення про закриття кримінального провадження за «реабілітуючими» підставами. В рамках удосконалення практики застосування запобіжних заходів у Верховній Раді України вже зареєстровано вісім законопроектів (№ 2324а, № 2324а-1, № 2324а-2, № 2324а-3, № 2324а-4, № 2324а-5, № 2324а-6, № 2324а-8), які, зокрема, стосуються застосування застави до підозрюваних чи обвинувачених у скоєнні корупційних злочинів. До цього нас спонукає суспільна необхідність, обумовлена високим рівнем і системним характером корупції в державі, як однієї із загроз національній безпеці України. Об’єктом посиленої уваги Комітету на сьогодні є усунення неузгодженостей законодавства в сфері кримінальної процесуальної та оперативно-розшукової діяльності, їх синхронізація.

Це завдання ми намагаємось реалізувати шляхом розробки і прийняття нової редакції Закону «Про оперативно-розшукову діяльність». Відповідний законопроект наразі знаходиться на розгляді в Комітеті (№6284 від 04.04.2017). У своєму виступі я згадав лише частину проблем, які нами вже вирішені і над якими ми продовжуємо наполегливо працювати. Як говорять, немає межі для удосконалення. Динаміка змін у суспільних і правових реаліях змушує нас не втрачати темпу. Кінцева наша мета - підвищення правозахисних стандартів, створення ідеальної моделі законодавства, яка б одночасно підвищувала ефективність діяльності правоохоронних інституцій і при цьому не порушувала прав та свобод громадян.» - зазначив під час своєї доповіді Голова Комітету.

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

23 листопада 2024 09:46
19 листопада 2024 13:19
01 листопада 2024 15:23
28 жовтня 2024 10:15
12 жовтня 2024 10:25
10 жовтня 2024 09:42
04 жовтня 2024 09:46
19 вересня 2024 15:58
16 вересня 2024 09:22
02 вересня 2024 11:08