ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув на своєму засіданні 7 червня 2017 року проект Закону України «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору, Голокосту, геноциду кримськотатарського народу)» (реєстр. № 4120), поданий народними депутатами України Логвинським Г.В., Фельдманом О.Б. та іншими народними депутатами України.
Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, як геноциду українського народу та Голокосту, як геноциду єврейського народу та криміналізувати таке діяння, як публічне заперечення геноциду кримськотатарського народу при департації кримських татар у 1944 році.
Для досягнення цієї мети пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 4421 “Публічне заперечення Голодомору 1932 – 1933 років в Україні як геноциду Українського народу та Голокосту як геноциду єврейського народу, геноциду кримськотатарського народу при департації кримських татар у 1944 році” та внести зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України щодо підслідності слідчим органів безпеки.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.
В ході обговорення народними депутатами України – членами Комітету зосереджено увагу на тому, що наразі існує нагальна необхідність захисту національних інтересів, в тому числі щодо недопущення впливу пропагандистських перекручувань історичних фактів та заперечення геноциду українського народу.
Поряд з тим, в ході дискусії було зазначено, що запропонована редакція законопроекту потребує доопрацювання в частині забезпечення доказування об’єктивної сторони запропонованого суспільно небезпечного діяння, як важливого показника ступеня суспільної небезпеки злочинного діяння та характеру заподіяної шкоди об’єкту кримінально-правової охорони. Також доцільним є перегляд санкцій частини 1 та частини 2 статті 442-1 КК України, оскільки, по перше, у редакції проекту пропонується передбачити однакові покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, а по друге, встановлення санкцій у виді позбавлення волі на певний строк за вказані в законопроекті діяння вбачається невиправданим, що підтверджується також позицією Венеціанської комісії, Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Європейського суду з прав людини.
Генеральна прокуратура України вважає, що публічне заперечення Голодомору 1932–1933 років, Голокосту та депортації кримських татар у 1944 році не можна розглядати як злочин, оскільки воно само по собі не становить суспільної небезпеки, необхідної для визнання діяння злочинним.
Український інститут національної пам’яті не заперечує проти введення кримінальної відповідальності за публічне заперечення злочинів геноциду та зазначає, що за заперечення голокосту передбачена відповідальність в багатьох країнах світу, зокрема, в Австрії, Німеччині, Польщі, Франції, Канаді, Ізраїлю та інших.
Проаналізувавши законопроект, погоджуючись з тим, що Голодомор 1932–1933 років, Голокост та депортація кримських татар у 1944 році завдали непоправних втрат українській нації, єврейському та кримськотатарському народам, а заперечення цих історичних подій є неприпустимим, Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу.
Доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Голову Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності - народного депутата України Кожем’якіна Андрія Анатолійовича.
Проект постанови Верховної Ради України та необхідні матеріали додаються.
Просимо розглянути.
Голова Комітету Кожем’якін А.А.