Метою законопроекту є визначення процесуального порядку призначення позапланових ревізій та перевірок у кримінальному процесі.
Для досягнення цієї мети пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) та Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» відповідно до яких:
- доповнити частину другу статті 99 КПК новим абзацом, яким встановлюється право слідчого, прокурора звернутися з клопотанням про призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки до слідчого судді;
- після глави 18 КПК додати нову главу 181 «Призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки» із статтями 2131 - 2315, які визначають порядок розгляду та вирішення слідчим суддею клопотань про призначення ревізій, перевірок у кримінальному провадженні;
- врегулювати питання узгодження дати початку позапланової виїзної ревізії шляхом внесення відповідних змін до статті 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
В ході обговорення законопроекту народні депутати України – члени Комітету зазначили, що, наразі, в юридичній науці відсутній уніфікований підхід до визначення процесуального статусу ревізій та перевірок, які проводяться під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень (процесуальна дія, непроцесуальна дія або ж змішана процесуальна та адміністративна дія). Більш за все, поняття «проведення ревізій та перевірок» є сукупністю двох пов’язаних, але незалежних складових – кримінально-процесуальної, що регламентується відповідними приписами КПК і відображає права сторін кримінального провадження, та адміністративної, що визначається відомчими нормативами із безпосереднього проведення ревізій та перевірок.
Проте, на думку більшості учасників обговорення, запропоновані авторами проекту законодавчі пропозиції не сприятимуть кращому здійсненню досудового розслідування злочинів у сфері економіки, а навпаки, можуть стати узаконеним інструментом незаконного тиску правоохоронних органів на окремих суб’єктів господарювання та бізнес в цілому.
Крім того, запропоновані зміни до статті 99 КПК виходять за межі правового регулювання відповідної статті КПК, у якій дається визначення поняття документа-доказу у кримінальному провадженні, визначається перелік матеріальних об’єктів, які можуть належати до документів, обов’язок сторони кримінального провадження, потерпілого надати суду оригінал документа тощо. Натомість, зазначена норма проекту передбачає право слідчого, прокурора звернутися з клопотанням про призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки в кримінальному провадженні і визначає порядок його реалізації, тобто вирішує зовсім інші питання, ніж ті, що регулюються чинною статтею.
Скоріш за все, врегулювання питання призначення позапланових ревізій, перевірок у кримінальному провадженні потребує внесення відповідних змін до статей 36, 40 КПК, які визначають повноваження прокурора та слідчого при здійсненні досудового розслідування. Адже саме слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, а прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки віднесено ініціаторами законопроекту до заходів забезпечення кримінального провадження. Однак, системне тлумачення статей КПК, що регулюють підстави та порядок їх застосування, вказує на те, що заходи забезпечення кримінального провадження – це заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановлених законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Що стосується ревізій та перевірок, то їх проведення не є заходом, спрямованим на забезпечення дієвості кримінального провадження. Вони, за пропозицію авторів законодавчої пропозиції, є діями, що вчиняються уповноваженими слідчим суддею за ініціативою слідчого або прокурора суб’єктами з метою дослідження, виявлення обставин кримінального провадження і можуть свідчити про порядок додержання фінансового, бухгалтерського, податкового та іншого законодавства.
Все вищезазначене дає підстави вважати, що запропонований проектом концептуальний підхід суперечить загальним засадам та самій суті кримінального процесу, не сприяє здійсненню належного досудового розслідування та забезпечення гарантій захисту прав людини при його проведенні.
Разом з тим слід зауважити, що все ж таки кримінальний процесуальний закон потребує свого узгодження з відповідними нормами Податкового кодексу України та Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Також, Комітет взяв до уваги зауваження та рекомендації щодо необхідності ґрунтовного доопрацювання законопроекту, висловлені в експертних висновках Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Верховного Суду України, Інституту законодавства Верховної Ради України.
Серед основних недоліків законопроекту, на які вказують фахівці, є те, що його положеннями:
- не передбачено права інших учасників, крім слідчого, прокурора на звернення до суду із клопотання про проведення податкової перевірки;
- не встановлено чітких вимог до клопотання слідчого, прокурора.
- закріплено, що розгляд клопотання здійснюється виключно за участю слідчого, прокурора, тобто особа, податкову перевірку якої хочуть призначити, права на надання заперечень і пояснень не має;
- вказано, що порядок виконання ухвали встановлюється в самій ухвалі, в той час, як порядок виконання ухвал прямо визначено в законодавстві;
- не встановлено строків на виконання ухвали, що ймовірно створить можливості для зловживань зі сторони контролюючих та правоохоронних органів;
- не передбачено право на апеляційне оскарження таких ухвал слідчого судді, що прямо суперечить статті 129 Конституції України;
- не визначені максимальні часові рамки проведення відповідної ревізії чи перевірки.
Комітет з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку зазначає, що законопроект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства, у ньому виявлено низку корупціогенних факторів та сприятливих умов для різного роду зловживань, а тому проект доцільно відхилити.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює критичні зауваження до ряду положень законопроекту та вважає, що за результатами розгляду в першому читанні проект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
На підставі викладеного вище, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ухвалив рішення (підтримали – 12 голосів, проти – 3) рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні доопрацьований проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України (щодо призначення позапланових ревізій, перевірок) (реєстр. № 6482) повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Голову Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності А. Кожем’якіна.
Проект постанови Верховної Ради України та необхідні матеріали додаються.
Просимо розглянути.
Голова Комітету А. Кожем’якін