ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні 04 квітня 2018 року (протокол № 87) розглянув проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження європейського досвіду про здійснення державного природоохоронного контролю)» (реєстр. №8026), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б. та іншими
Законопроект розроблено з метою запровадження в законодавство України європейського досвіду у справі посилення державного та громадськості контролю у сфері охорони довкілля, а також підвищення адміністративної відповідальності громадян та посадових осіб за стан забезпечення належного рівня екологічної безпеки в державі та спрямований на реалізацію Указу Президента України від 21.11.2017 № 381/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду».
У зв’язку з цим пропонується внести зміни до ряду статей Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно з якими збільшити штрафні санкції за вчинення адміністративних правопорушень у сфері охорони довкілля у 10-ти, 25-ти, 130-ти кратному розмірі, що сприятиме, на думку авторів, усуненню дисбалансу між завданими суб’єктами екологічних правовідносин збитками та стягненнями, що накладаються на правопорушників у вигляді адміністративних штрафів.
Законопроектом також передбачається надання громадським інспекторам з охорони довкілля права складати протоколи про адміністративні правопорушення за жорстоке поводження з тваринами (щодо диких), порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, знищення або пошкодження зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів тощо.
Крім того, запроваджується адміністративна відповідальність за самовільне випалювання рослинності або її залишків у зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Підтримуючи доцільність внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення варто відзначити і деякі проблемні моменти.
Зокрема, значне підвищення розмірів адміністративних штрафів від чинних, що нині становлять 5-8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це 85-136 грн.) до запропонованих 500-1000, 120-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а це від 1940 грн. до 17000 грн.) становитиме ризики їх несплати через невідповідність соціальним стандартам, які забезпечують життєвий рівень переважної частини населення України.
Крім того, пропозиція щодо підвищення розмірів штрафу за окремі правопорушення є дещо непослідовною. Зокрема, поза увагою у проекті чомусь залишились статті 83-1 «Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів», 90-1 «Невиконання правил і норм у процесі створення, виробництва, зберігання, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, захоронення мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій» тощо.
Розширення переліку правопорушень, у справах щодо яких громадський інспектор з охорони довкілля має право складати адміністративні протоколи є юридично некоректним. Адже у частині першій статті 255 КУпАП йдеться про перелік суб’єктів, які уповноважені складати протоколи тільки про ті адміністративні правопорушення, які розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу (тобто, адміністративними комісіями; виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад; районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями); місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами та Верховним Судом, органами Національної поліції). При цьому жодне із правопорушень, передбачених статтями 52, 63, 65, 66, 69, 70, 73, 75, 76, 77-1, 87, 89 та 153 КУпАП, не підвідомче зазначеним органам.
Проаналізувавши зазначений проект Закону члени Комітету відзначили, що він є актуальним, а тому ухвалили рішення («за» - 13, «утрималось» - 2) рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в першому читанні за основу.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Співдоповідачем на засіданні Верховної Ради України визначено народного депутата України – Голову Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Кожем’якіна А.А.
Додаючи висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також проект Постанови Верховної Ради України з цього питання, просимо розглянути.
Голова Комітету А.Кожем’якін.