Звіт про підсумки роботи Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності за період роботи третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання

Опубліковано 03 лютого 2016, о 17:21

Проект

Затверджено

Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

(Протокол засідання № 38 від «27 » січня 2016 р.)

Звіт

про підсумки роботи Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності за період роботи третьої сесії

Верховної Ради України восьмого скликання

(за період вересень 2015 року – січень 2016 року)

План роботи Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на вересень 2015 року – січень 2016 року затверджений на засіданні Комітету 2 вересня 2015 року (протокол засідання № 26).

За період третьої сесії Верховної Ради України Комітетом проведено 12 засідань, на яких розглянуто 113 питань, у тому числі 8 питань контролю.

Основні зусилля протягом звітного періоду, так само як і протягом попередніх сесій, були спрямовані на виконання законопроектної функції Комітету.

Разом з тим, Комітет приділяв увагу також розгляду питань контролю, зокрема в розрізі моніторингу ефективності застосування прийнятих законів України, які набрали чинності з 2014 року та раніше, тобто діяли більше ніж один рік.

Станом на 27 січня 2016 року на опрацюванні в Комітеті перебуває 254 законопроектів (в т.ч. 5 Постанов), з яких подано на розгляд Верховної Ради України – 59 законопроект.

За результатами розгляду Верховною Радою України законопроектів, підготовлених Комітетом, протягом третьої сесії ухвалено наступні рішення:

Ø Прийнято Законів – 12, (в тому числі 2 первинних) та 2 постанови;

Ø Прийнято за основу – 34;

Ø Прийнято в другому читанні – 8;

Ø Повернуто на доопрацювання – 10;

Ø Відхилено та знято з розгляду – 11.

Підготовлено та очікують розгляду Верховною Радою України 59 законопроект, з них у першому читанні 54 законопроектів, 5 – у другому читанні (реєстр. №№ 1137, 1174, 2118, 2890, 1630).

Зміст найбільш значущих із прийнятих Законів України:

1) Закон України «Про Державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року № 794-VIII

Закон України «Про Державне бюро розслідувань» прийнятий Верховною Радою України 24 листопада 2015 року.

Законом передбачається створення Державного бюро розслідувань як центрального органу виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції, а саме:

1) злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України;

2) злочинів, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора України – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України;

3) злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.

Державне бюро розслідувань здійснюватиме розслідування злочинів, які зараз підслідні прокуратурі.

Керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснюватиме Директор ДБР, який частину своїх повноважень реалізовуватиме спільно із першим заступником і заступником Директора Державного бюро розслідувань.

Директор Державного бюро розслідувань призначатиметься на посаду Президентом України за поданням Прем‘єр-міністра України відповідно до подання комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань; перший заступник Директора Державного бюро розслідувань та заступник Директора Державного бюро розслідувань призначаються на посаду та звільняються з посади Директором Державного бюро розслідувань за поданням Конкурсної комісії.

Директор Державного бюро розслідувань, перший заступник Директора Державного бюро розслідувань і заступник Директора Державного бюро розслідувань призначаються строком на п’ять років.

Гранична чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань становитиме одну тисяча п‘ятсот осіб.

Закон набере чинності з дня утворення Кабінетом Міністрів України Державного бюро розслідувань, але не пізніше 1 березня 2016 року, крім положень частин другої та третьої статті 11 (щодо формування конкурсної комісії), які набирають чинності з 1 січня 2016 року.

З дня початку діяльності Державного бюро розслідувань розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження, у тримісячний строк передаються слідчими цих органів Державному бюро розслідувань.

2) Закон України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань» від 3 листопада 2015 року № 743-VIII

Закон спрямований на запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень та порушень, пов’язаних з корупцією у сфері спорту, визначає засади, особливості суб’єктів і заходів запобігання та виявлення зазначених порушень і усунення їх наслідків, а також відповідальність за них.

Прикінцеві положення Закону передбачають відповідні зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення, пов’язані з відповідальністю за корупційні правопорушення, що впливають на результати офіційних спортивних змагань.

3) Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» від 10 листопада 2015 року № 769-VIII

Законом внесено зміни до статей 170 – 173, 236, 297¹ Кримінального процесуального кодексу України в частині відшкодування шкоди, завданої протиправними діями підозрюваного, обвинуваченого, унеможливлення недобросовісного використання наявних законодавчих механізмів для уникнення конфіскації майна, спеціальної конфіскації або відшкодування завданої шкоди, у т.ч. у разі задоволення цивільного позову, забезпечення застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи, а також підвищення ефективності проведення спеціального досудового розслідування.

Закон передбачає надання стороні обвинувачення можливості забезпечення ефективного виконання заходів кримінально-правового характеру, які можуть бути застосовані до юридичних осіб відповідно до положень розділу XIV Кримінального кодексу України та забезпечать відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягнення в дохід держави неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, відповідно до частини другої статті 96 КК.

4) Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» від 10 листопада 2015 року № 770-VIII

Закон імплементував Директиву ЄС від 03 квітня 2014 року 2014/42/EU про арешт та конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів від неї в ЄС у вітчизняне кримінальне законодавства, удосконалив існуючий у Кримінальному кодексі України інститут спеціальної конфіскації та усунув суперечності в Кримінальному кодексі України щодо застосування спеціальної конфіскації активів, які є предметом злочинної діяльності або набуті внаслідок такої діяльності.

Зокрема, Законом уточнено положення статей 96¹ і 96² Кримінального кодексу, якими застосування спеціальної конфіскації обмежено корупційними злочинами, та заміну у відповідних статтях Особливої частини Кримінального кодексу конфіскації визначених санкціями предметів злочинної діяльності на спеціальну конфіскацію таких предметів.

5) Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування» від 10 листопада 2015 року № 771-VIII

Закон прийнято на виконання рекомендацій Європейського Союзу щодо запобігання організованій злочинності та боротьби з нею в частині чіткого розмежування підслідності кримінальних правопорушень між органами досудового розслідування та обмеження повноважень Служби безпеки України з досудового розслідування кримінальних правопорушень, здійсненням кримінального провадження щодо злочинів у сфері національної безпеки і оборони та пов’язаних з тероризмом.

Зокрема, Законом конкретизовано підслідність злочинів органам державного бюро розслідувань, наділивши їх слідчих повноваженнями щодо досудового розслідування.

6) Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII

Закон сприяє відновленню прав і законних інтересів людей, засуджених до позбавлення волі, права яких були значно обмежені під час утримання під вартою, та зменшує строк утримання в слідчих ізоляторах громадян, які знаходяться під слідством і судом.

Змінами, внесеними до частини п’ятої статті 72 Кримінального кодексу України передбачено, що зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

7) Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 3 грудня 2015 року № 900-VIII

Законом відновлені гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, передбачено право на здійснення перерахунку пенсій з урахуванням зміни розміру, хоча б одного з видів грошового забезпечення, які відбулися не тільки на момент призначення пенсії, але й пізніше, на момент її виплати, а також на здійснення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, для поліцейських.

Також встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їх сімей, іншими особами, які мають відповідні права, зберігаються пільги, компенсації і гарантії, які передбачені Законом України «Про Національну поліцію» для колишніх поліцейських, членів їх сімей, інших осіб. При цьому право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених відповідно до Закону України «Про міліцію», зберігається і здійснюється у порядку, що діяв до набрання чинності Закону, зміни, до якого розглядаються.

8) Закон України «Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими органів прокуратури» від 24 грудня 2015 року № 916-VIII

Законом внесено зміни до абзацу четвертого пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких досудове розслідування кримінальних проваджень, які здійснюються органами прокуратури, але підслідні Національному антикорупційному бюро України, залишено у провадженні слідчих органів прокуратури до завершення їх розслідування.

9) Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про Національну гвардію України" щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України» від 24 грудня 2015 року № 920-VIII

Законом приведено у відповідність до Конституції України норми Закону України "Про Національну гвардію України" у частині призначення командувача Національної гвардії України, уточнення завдань Національної гвардії України щодо захисту конституційного ладу України, цілісності її території, охорони громадського порядку, забезпечення охорони державних органів та спеціальних об’єктів.

З поміж іншого Закон передбачає участь Національної гвардії у припиненні групових протиправних дій осіб, узятих під варту, засуджених, а також ліквідації наслідків таких дій в установах попереднього ув’язнення, виконання покарань, конвоювання засуджених.

Крім цього, відповідними положеннями Закону упорядковується структура Національної гвардії України, зокрема, передбачається така організаційна одиниця у структурі, як з'єднання, до якого можуть входити бригади, полки, батальйони, загони, роти тощо; врегульовуються питання призначення керівників структурних підрозділів головного органу військового управління Національної гвардії України, органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань та вищих навчальних закладів Національної гвардії; встановлюється максимальна чисельність всього особового складу, а не лише військовослужбовців; визначаються повноваження Міністерства оборони України щодо Національної гвардії України під час дії воєнного стану.

Протягом звітного періоду у Комітеті тривала плідна робота з підготовки та прийняття законопроектів щодо гуманізації сфери виконання кримінальних покарань. Зокрема, у першому читанні прийнято законопроекти:

- про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок (реєстр. № 2033а від 05.06.2015 р.);

- про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо удосконалення порядку застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення (реєстр. № 2251а від 03.07.2015 р.);

- про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо гуманізації порядку і умов виконання покарань (реєстр. № 2252а від 03.07.2015 р.);

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності жінок (реєстр. № 2254а від 03.07.2015 р.);

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення доступу до правосуддя осіб, які утримуються в установах попереднього ув'язнення та виконання покарань (реєстр. № 2255а від 03.07.2015 р.);

- про внесення змін до Закону України "Про попереднє ув'язнення" щодо імплементації окремих стандартів Ради Європи ( реєстр. № 2291а від 06.07.2015 р.).

Проект Закону «Про амністію у 2015 році» (реєстр. № 2118 від 12.02.2005 р.) підготовлено Комітетом у другому читанні та внесено на розгляд Верховної Ради України.

Також очікують рішення Верховної Ради України законопроекти:

1) Проект Закону про муніципальну варту (реєстр. № 2890 від 18.05.2015 р.).

21 травня 2015 року законопроект був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні. На теперішній час, законопроект підготовлений Комітетом до другого читання та внесений Верховній Раді України для розгляду і прийняття в другому читанні і в цілому як Закон.

Метою законопроекту є удосконалення існуючої системи захисту життя, здоров'я, прав і свобод членів територіальних громад, їх власності, природного середовища, а також інтересів самої громади від протиправних посягань.

Це буде досягнуто шляхом закріплення на законодавчому рівні права місцевих рад створювати муніципальну варту, як виконавчий органи в системі місцевого самоврядування, що фінансуватиметься за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, або за рахунок інших джерел не заборонених законодавством та виконуватиме роль підконтрольного громаді механізму забезпечення законності та правопорядку на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

2) Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про встановлення та/або використання спеціальних сигнальних пристроїв (реєстр. № 1137 від 01.12.2014 р.).

4 березня 2015 року законопроект був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні. На теперішній час, законопроект підготовлений Комітетом до другого читання та внесений Верховній Раді України для розгляду і прийняття в другому читанні і в цілому як Закон.

Метою законопроекту є посилення відповідальності за порушення законодавства про встановлення та/або використання спеціальних сигнальних пристроїв. Завданням законопроекту є підвищення безпеки дорожнього руху та забезпечення невідворотності застосування стягнень за порушення законодавства про встановлення та/або використання спеціальних сигнальних пристроїв (ст. 122⁵ КУпАП).

Проектом встановлюється відповідальність за надання посадовою особою неправомірного дозволу на встановлення та/або використання або зняття з транспортних засобів спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; порушення вимог законодавства щодо використання таких пристроїв; наявність таких пристроїв, якщо вони встановлені неправомірно або не були зняті.

3) Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за злочини проти військовослужбовців Державної прикордонної служби, Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони України (реєстр. № 1174 від 02.12.2014 р.).

Законопроектом, шляхом внесення відповідних змін до статей 347 – 349 Кримінального Кодексу України, передбачається кримінальна відповідальність за такі злочинні діяння, як умисне знищення або пошкодження майна, посягання на життя, захоплення як заручника військовослужбовця Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та Управління державної охорони України.

4) Верховною Радою України ухвалений в другому читанні і в цілому законопроекти "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері підтвердження відповідності, виготовлення, виробництва, реалізації, придбання продукції, робіт та послуг у військовій сфері" (реєстр. № 1793), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням" (реєстр. № 2292) та «Про органи внутрішніх справ» (реєстр. № 2561), але до прийнятих Законів Президентом України застосовано право вето.

Законом "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері підтвердження відповідності, виготовлення, виробництва, реалізації, придбання продукції, робіт та послуг у військовій сфері" доповнюється розділ 1 «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України новою статтею 114², якою встановлюється відповідальність за спричинення службовою особою шкоди національній безпеці України у воєнній сфері шляхом порушення законодавства у сфері підтвердження відповідності, виготовлення, виробництва, реалізації, придбання продукції оборонного призначення або продукції речового, матеріально-технічного забезпечення для військових формувань, робіт або послуг всупереч встановлених законодавством України умов, правил, стандартів або технічних регламентів, що створили реальні або потенційні загрози національній безпеці України у воєнній сфері.

Законом також доповнюється положення статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, що визначає підслідність, вказівкою на те, що досудове розслідування злочинів, передбачених статтею 114² Кримінального кодексу України, буде здійснюватись слідчими органів безпеки.

Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням", шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України, упорядковує умови тримання осіб, взятих під варту та відбування покарання засудженими до арешту, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі.

Зокрема, зміни до статей 64 та 68 Кримінального кодексу виключають можливість засудження до цієї міри покарання осіб, які обвинувачуються у вчиненні готування чи замаху на злочин, а також пособників, які безпосередньо не приймали участі у вчиненні злочину.

Зміни до ст. 81, 82 КК України надаються можливість заміни невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням й умовно-дострокового звільнення таких засуджених.

Зміни до частини сьомої статті 154 КК України встановлюють механізм повторного розгляду питань умовно-дострокового звільнення уразі попередньої відмови в цьому.

Закон "Про органи внутрішніх справ" визначає правові та організаційні засади діяльності центральних органів виконавчої влади України у сфері внутрішніх справ, а також формування органів внутрішніх справ як системи самостійних органів виконавчої влади.

Таким чином, Комітетом було виконано низку стратегічних завдань, які стояли перед Верховною Радою України у сфері реформування правоохоронної системи та закріплені в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, Угоді про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання, Постанові Верховної Ради України «Про План законодавчого забезпечення реформ в Україні», Указі Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020»» та інших документах.

Протягом звітного періоду здійснено збір та аналіз інформації з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів України та проведені наступні робочі зустрічі, круглі столи та інші заходи:

2 вересня 20015 року на базі Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності було створено Робочу групу з доопрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону «Про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України» (реєстр. №2567-Д) (протокол № 26).

Основною метою роботи Групи стала розробка законодавчих механізмів реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання сервісних послуг Міністерством внутрішніх справ України, а також визначення правових засад покращення якості, підвищення оперативності та об’єктивності надання сервісних послуг з оформлення дозволів, посвідчень, свідоцтв, довідок копій, дублікатів документів органами внутрішніх справ, полегшення отримання цих послуг громадянами, запобігання проявам корупції в цій сфері.

Головою Робочої групи став перший заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Паламарчук М.П.

13 жовтня 2015 року у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відбулася зустріч з європейськими експертами, під час якої обговорювалися законопроекти, прийняття яких необхідне для виконання всіх технічних критеріїв щодо забезпечення впровадження безвізового режиму з ЄС. Це законопроекти «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосування» (реєстр. № 2540а), «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» (реєстр. № 2540а) та «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування» (реєстр. № 2542а), які опрацьовувалися в Комітеті та готувалися до другого читання.

Перший заступник голови Комітету М.Паламарчук, який проводив робочу групу, зокрема поінформував про застереження та занепокоєння, висловлені членами Комітету до цих законопроектів, які зазначили, що пропозиції з удосконалення існуючого у Кримінальному кодексі України інституту спеціальної конфіскації є слушними, але потребують остаточного опрацювання, редагування та уточнення на основі висловлених при обговорені пропозицій та зауважень.

Головний експерт з Литви Довидас Віткаускас відзначив, що європейське законодавство і порівняльна європейська практика таких країн як Великобританія, Франція, Фінляндія свідчить про те, що вони застосовують такого роду механізми, які пропонується ввести цими законопроектами. Більше того, законодавство цих країн і європейська практика пішли вже значно далі, увівши поняття "законодавчої презумпції", згідно з якою всі активи людини, визнані судом, були отримані злочинним шляхом.

Експерт з Великобританії Ліза Фріман зазначила, що Україна не єдина країна, яка піднімає питання введення спеціальної конфіскації, а також розповіла про 24-річний досвід застосування спеціальної конфіскації у Великобританії, порадила українським законодавцям більше деталізувати процедуру застосування спеціальної конфіскації.

Загалом міжнародні експерти висловлювалися за необхідне врегулювати питання застосування спеціальної конфіскації в українському законодавстві.

М.Паламарчук на завершення зустрічі запевнив експертів, що їхні висновки і рекомендації будуть доведені до всіх членів Комітету і будуть максимально враховані.

16 жовтня 2015 року на базі підкомітету з питань діяльності Державної пенітенціарної служби Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відбулася четверта робоча зустріч, присвячена питанню законодавчого забезпечення дотримання прав людини в пенітенціарній системі.

На зустрічі було обговорено питання надання психіатричної допомоги неповнолітнім засудженим. Головні напрацювання представників українських та міжнародних громадських організацій та експертів у галузі захисту прав і свобод людини було вирішено оформити у вигляді законопроекту щодо внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України з відповідних питань.

Також на зустрічі було обговорено низку раніше напрацьованих законопроектів, а саме:

1) законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо порядку здійснення помилування;

2) законопроект «Про впорядкування кримінальних покарань за особливо тяжкі злочини»;

3) законопроект «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо удосконалення порядку виконання кримінальних покарань, забезпечення прав засуджених і покращення умов їх тримання»;

4) законопроект «Про внесення змін до статті 84 Кримінального кодексу України (щодо посилення гарантій дотримання прав людини та удосконалення порядку звільнення від покарання за хворобою);

5) законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених (реєстр. № 2490а від 10.08.205 р.).

10 грудня 2015 року під головуванням народного депутата України Мірошниченка Ю.Р. була проведення п’ята робоча зустріч на якій обговорювалися напрацьовані на базі підкомітету з питань діяльності Державної пенітенціарної служби Комітету Верховної Ради України законопроекти, спрямовані на вдосконалення кримінально-виконавчого законодавства, інші актуальні проблеми діяльності Державної пенітенціарної служби та дотримання прав людини в закладах та установах ДПтС України.

В засіданні робочої групи взяли участь представники громадських організацій, релігійних організацій, науковці, експерти, адвокати, які мають значний досвід роботи у галузі захисту прав і свобод людини. Присутні висловили низку зауваження та запропонували внести деякі корективи щодо даних законопроектів.

23 грудня 2015 року на засіданні Комітету була заслухана інформація голови підкомітету з питань діяльності Державної пенітенціарної служби Мірошниченка Ю.Р. щодо напрацювання підкомітету, необхідності подальших спільних дій у сфері законодавчого врегулювання діяльності ДПтС України та удосконалення кримінально-виконавчого законодавства, а також можливості проведення комітетських слухань на тему: «Організації діяльності Державної пенітенціарної служби та стану утримання осіб в закладах ДПтС України».

Щодо контрольної функції Комітету

Протягом звітного періоду здійснювався збір та аналіз інформації з питань виконання законодавчих актів України прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Державною пенітенціарною службою України, податковою міліцією та іншими правоохоронними органами України.

Деякі з них були розглянуті на засіданнях Комітету, зокрема:

2 та 16 вересня 2015 року Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув на своїх засіданнях питання про визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (протокол засідання № № 26, 27).

Статтею 8-1 Закону «Про прокуратуру» передбачено конкурсний порядок призначення на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. До складу відповідної конкурсної комісії мають увійти 7 осіб, визначених Верховною Радою України.

Відповідно до доручення Голови Верховної Ради України Гройсмана В.Б. (№ 185612 від 22.07.2015р.) та у межах компетенції на засіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 2 вересня 2015 року було розглянуто питання щодо формування комісії з проведення конкурсу на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

За результатами розгляду, Комітетом було ухвалено рішення (протокол засідання № 26 від 02.09.2015р.) звернутися до керівників депутатських фракцій та груп з проханням надати Комітету до 14 вересня 2015 року пропозиції щодо кандидатур до складу комісії, яка проводитиме конкурс на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

До секретаріату Комітету від депутатських фракцій та груп надійшли пропозиції щодо 14 кандидатур до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, особисті заяви кандидатів та їхні автобіографії.

16 вересня 2015 року Комітет рекомендував Верховній Раді України провести рейтингове голосування та за його наслідками – голосування з обрання представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

17 вересня 2015 року питання визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі було позитивно розглянуто на пленарному засіданні Верховної Ради України.

16 вересня та 7 жовтня 2015 року Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув на своїх засіданнях питання про визначення та рекомендування Верховній Раді України кандидатур до складу комісій з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників (адміністративні посади у місцевих прокуратурах).

Підпунктом 2 пункту 5¹ Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що призначення на посади керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу. Проведення конкурсу забезпечують 5 (п’ять) конкурсних комісій у містах Києві, Дніпропетровську, Львові, Одесі та Харкові, до складу кожної з яких мають входити 3 особи, визначені Верховною Радою України (всього 15 осіб).

Відповідно до доручення Голови Верховної Ради України В.Б. Гройсмана (№ 185612 від 22.07.2015р.) та у межах компетенції на засіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення законодавчої діяльності 16 вересня 2015 року були розглянуті організаційні питання формування комісій з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття адміністративних посад у місцевих прокуратурах.

За результатами розгляду даного питання було ухвалено рішення звернутися до керівників депутатських фракцій та груп з проханням надати Комітету до 22 вересня 2015 року пропозиції по кандидатам до складу регіональних конкурсних комісій. До секретаріату Комітету надійшли подання від депутатських фракцій та груп, а також відповідні документи (заява особи про участь у відповідному конкурсі та автобіографія) від 47-ми кандидатів.

7 жовтня 2015 року Комітет рекомендував Верховній Раді України провести рейтингове голосування та за його наслідками – результативне голосування з обрання членів п’яти регіональних комісій (Дніпропетровської, Київської, Львівської, Одеської та Харківської конкурсних комісій) з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на адміністративні посади у місцевих прокуратурах (протокол засідання № 28).

8 жовтня 2015 року питання про визначення представників Верховної Ради України до складу комісій з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на адміністративні посади у місцевих прокуратурах було позитивно розглянуто на пленарному засіданні Верховної Ради України.

11 листопада 2015 року заслухано інформацію Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Кожемякіна А.А. про звернення Голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Соболєва Є.В. з пропозицією заслухати на одному з пленарних засідань Верховної Ради України

- Генерального прокурора України Шокіна В.М. про хід розслідування кримінального провадження, відкритого щодо першого заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Шапакіна В.М. та заступника прокурора Київської області Корнійця О.П. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, та про вплив з боку керівництва Генеральної прокуратури України на окремих посадових осіб, які розслідують зазначене кримінальне провадження;

- Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. і обговорити інформацію про негативні кадрові призначення до Міністерства внутрішніх справ України, зокрема, щодо призначення на посаду начальника Управління протидії незаконного обігу наркотиків МВС України Ківи І.В.

УХВАЛИЛИ: Запросити Генерального прокурора України Шокіна В.М. та Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. на засідання Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, яке заплановане на 25 листопада 2015 року, та запропонувати поінформувати народних депутатів України – членів Комітету із вказаних питань.

На виконання зазначених доручень Комітетом було направлено звернення до Генерального прокурора України Шокіна В.М. та Міністра внутрішніх справ Авакова А.Б. (вих. № 04-18/8-2962 від 16.11.2015р.) щодо участи у засіданні Комітету 25 листопада 2015 року з відповідними роз’ясненнями та інформацією з означених питань.

11 листопада 2015 року заслухано інформацію Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Кожемякіна А.А. про звернення народного депутата України, заступника Голови Військово-цивільного координаційного штабу медичної допомоги Корчинської О.А. щодо підтримки запровадження соціального проекту у реформуванні військових комісаріатів по всій території України, зокрема, призначення на посади військових комісарів в першу чергу учасників бойових дій, що служили в зоні проведення АТО, поранених бійців, бійців, що мають ампутовані кінцівки, бійців, яким присвоєно державні нагороди.

УХВАЛИЛИ: Підтримати в цілому зазначений соціальний проект, висловивши застереження, що внаслідок реалізації зазначеного проекту не можуть бути обов’язково звільнені всі військові комісари по всій території України і відповідно не можуть бути обов’язково призначені на посади військових комісарів учасники бойових дій, що служили в зоні проведення АТО, без врахування їх моральних, ділових якостей, освіти тощо.

Про прийняте рішення було поінформовано Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони (вих. № 04-18/8-2958 (284187 від 16.11.2015 р.).

Протягом третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання Комітет продовжив контролювати питання вжиття Генеральною прокуратурою України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України заходів щодо встановлення і притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів проти мирних громадян 30.11.13 р., 01.12.13 р., 18 і 20.02.2014 р., та інших злочинів, пов‘язаних з викраденням, катуванням, побиттям громадян – учасників Революції гідності» від 10.12.2014 р.

Також продовжено контроль за станом завершення досудового розслідування у злочинах вказаної категорії та направлення таких кримінальних проваджень до суду.

Варто відзначити, що попри позитивні зрушення у розслідуванні злочинів проти учасників “Революції гідності”, Генеральній прокуратурі України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України в межах компетенції варто активізувати роботу з реалізації заходів щодо встановлення і притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів проти мирних громадян 30.11.2013 р., 01.12.2013 р., 18-20.02.2014 р., та інших злочинів, пов‘язаних з викраденням, катуванням, побиттям громадян – учасників Революції гідності.

У порядку контролю за дотримання вимог чинного законодавства Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності опікувався проблемами дотримання прав працівників органів внутрішніх справ. Зокрема, на виконання доручення Голови Верховної Ради України Гройсмана В.Б. за № 318557 від 21.12.2015р. було направлено звернення до Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції (вих. № 04-18/11-9 від 14.01.2016 р.) щодо недопущення незаконних масових звільнень працівників міліції, в тому числі, жінок, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною; включення до складу атестаційних комісій осіб із сумнівною репутацією, упередженого ставлення з боку членів зазнаних атестаційних комісій до осіб, які проходять атестацію, порушення їх гідності та громадських прав.

На базі Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності продовжує функціонувати Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування обставин конфлікту в Закарпатській області, яку очолює Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Паламарчук М.П.

Організаційне, кадрове та матеріально-технічне забезпечення роботи ТСК покладено на Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Утворенню ТСК передував збройний конфлікт, який стався 11 липня 2015 року в м. Мукачеве Закарпатської області між групою озброєних осіб у військовій формі з символікою „Правого сектору” та охоронцями спортивного комплексу „Антарес”. У результаті цього конфлікту тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості отримали працівники правоохоронних органів та цивільні особи. Були, також, знищені та пошкоджені автомобілі УМВС України в Закарпатській області.

Основним завданням ТСК визначено здійснення парламентського контролю за станом забезпечення неупередженого та прозорого розслідування обставин вказаного конфлікту.

За період роботи ТСК проведено 7 засідань: 5 із яких відбулися в залі засідань Комітету (15, 17, 22 липня, 5 серпня, 17 вересня 2015 року), та 2 виїзних – у Закарпатській області (18 – 21 липня, 17 – 20 серпня 2015 року).

18 вересня 2015 року Верховна Рада України на пленарному засіданні заслухала звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин конфлікту в Закарпатській області про виконану роботу.

У звіті ТСК зазначила обставини, підґрунтя та учасників конфлікту 11 липня 2015 року у м. Мукачеве Закарпатської області, а також, за результатами своєї діяльності, надала висновки та рекомендації державним органам та посадовим особам.

У відповідності до рішення, прийнятого на цьому пленарному засіданні, роботу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин конфлікту в Закарпатській області було продовжено.

Значну увагу Комітет, також, приділяв питанню моніторингу стану виконання та ефективності прийнятих Законів України, віднесених до предмету відання Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, зокрема, практиці їх застосування правозастосовчими органами держави. З цією метою, підкомітетам Комітету доручено активізувати роботу з використання отриманої від правоохоронних органів України інформації у подальшій законопроектній роботі та контрольній діяльності Комітету.

За третю сесію Верховної Ради восьмого скликання, станом на 27.01.2016 р., до Комітету від громадян надійшло - ______ звернень, від юридичних осіб - _____.

Протягом третьої сесії Комітетом вжито заходів щодо поліпшення рівня міжнародної діяльності Комітету, зокрема:

8 вересня 2015 року відбулася зустріч народних депутатів України – членів Комітету Кожем`якіна Андрія Анатолійовича, Луценка Юрія Віталійовича, Мірошниченка Юрія Романовича та завідувача секретаріату Комітету Драп`ятого Богдана Євгеновича з представниками органів Ради Європи.

Під час зустрічі було обговорено проект Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

3 листопада 2015 року відбулася зустріч Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності А. Кожем’якіна з представниками «Місії з оцінки потреб» на чолі з Петом Коксом.

Голова Місії поінформував присутніх про основні завдання, які стоять перед учасниками процесу реформування українського парламенту на виконання Меморандуму «Про взаєморозуміння між Верховною Радою України та Європейським Парламентом про спільні рамки парламентської підтримки та підвищення інституційної спроможності», основною метою якого є створення спільних рамок для парламентської підтримки і підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України.

Під час зустрічі Пет Кокс зазначив, що головним завданням Місії є створення «Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України». В ході складання «Дорожньої карти реформ» основна увага буде зосереджена на підвищенні якості законодавства та законодавчого процесу в Україні, перегляді Регламенту та інших документів, що визначають внутрішню організацію Верховної Ради України, посиленні кадрового потенціалу та реформуванні Апарату Верховної Ради України, розширення комунікацій і полегшення взаємодії Верховної Ради України з громадськістю, громадянським суспільством, а також з засобами масової інформації.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін під час зустрічі з представниками Місії зосередив увагу на законотворчому процесі. За інформацією Голови, під час законопроектної роботи Комітет щільно співпрацює з державними міністерствами і відомствами, правоохоронними органами, залучає до роботи наукові установи та враховує експертні думки. Всі зауваження і пропозиції, отримані Комітетом під час законопроектної роботи, ретельно аналізуються, доводяться до відома народних депутатів України – членів Комітету та обговорюються як під час роботи в підкомітетах, робочих групах так і на засіданнях Комітету.

Члени Комітету та працівники його секретаріату брали активну участь у роботі конференцій, «круглих столів», семінарів з питань, що віднесені до предмету відання Комітету, зокрема:

Взято участь у семи робочих групах, конференціях, семінарах, «круглих столах» присвячених вирішенню нагальних практичних та теоретичних проблем законотворчої діяльності та функціонування правоохоронних органів України:

1) Міжвідомча робоча група щодо розробки превентивних та компенсаційних засобів захисту від неналежних умов тримання під вартою в України (22 жовтня 2015 року, пров. Рильського, 10, м. Київ);

2) Робоча зустріч на тему: «Щорічна координаційна платформа Рамкової програми співпраці між Європейським Союзом та Радою Європи для країн Східного партнерства» (4 листопала 2015 року, готель "Опера", вул. Б.Хмельницького 53, м. Київ);

3) Круглий стіл «Презентація Електронної бази даних громадських об’єднань» (23 листопада 2015 року, готель «Київ», вул. Грушевського 26/1, м. Київ);

4) Методологічний семінар на тему: «Підтримка забезпечення прав людини та верховенства права в законодавчій та судовій практиці» (2-3 грудня 2015 року в готельному комплексі «Трипільське Сонце» Київська обл., 27-й км Новообухівської траси, с. Підгірці);

5) Тренінг "Аналіз і оцінка законопроектів. Юридичне дослідження" (16 грудня 2015 року, м. Київ.);

6) Семінар-тренінг «Практика європейського суду з прав людини» (4, 18 грудня 2015 року, вул. Садова, 3а, м. Київ).

7) Семінар на тему: «Стратегічні пріоритети розвитку України в контексті реалізації програми: Стратегія реформ - 2020» (20-21 січня 2016 року Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, м. Київ).

За наслідками конференцій, робочих груп, круглих столів та семінарів у Комітеті узагальнені відповідні матеріали для використання у практичній роботі.

Висновки і пропозиції:

1. Актуальними залишаються питання:

- підготовки законопроектів, спрямованих на забезпечення реформування правоохоронної системи та діяльності органів внутрішніх справ, вдосконалення чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства, законодавства про адміністративні правопорушення;

- завершення підготовки та прийняття законопроектів щодо гуманізації сфери виконання кримінальних покарань;

- законодавче врегулювання приватної детективної діяльності;

- запровадження інституту кримінально проступку» (на основі проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків» (реєстр. № 2897) ";

- законодавчого врегулювання обігу цивільної зброї в Україні (законопроекти реєстр. № 1135, 1135-1 перебувають на розгляді).

- організації діяльності Державної пенітенціарної служби та стану утримання осіб в закладах ДПтС;

- завершення роботи над законопроектом «Про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України» (реєстр. № 2567).

- доопрацювання законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами» (реєстр. № 1165)

2. Аналіз практики застосування законодавчих актів у діяльності правоохоронних органів держави показує, що з боку Комітету необхідно продовжувати постійний і дієвий контроль за відповідністю чинним законам України підзаконних нормативно – правових актів, своєчасністю їх прийняття, в тому числі відомчих, що приймаються правоохоронними органами.

3. Комітет вважає, що Верховна Рада України повинна більше уваги приділяти виконанню контрольної функції, зокрема контролю за станом виконання чинних законів України. При цьому, особливу увагу слід звернути на забезпечення цього напряму діяльності організаційними, технічними та людськими ресурсами.

Голова Комітету А. Кожем'якін