У Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини» (реєстр. № 5677), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Єленським В.Є. та іншими народними депутатами України.
Метою проекту закону є вдосконалення законодавства в частині притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини.
У законопроекті пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про регулювання містобудівної діяльності».
У КУпАП пропонується:
· викласти статтю 92 «Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини» в новій редакції;
· внести зміни у статтю 218 «Адміністративні комісії», виключивши з неї посилання на статтю 92;
· доповнити новою статтею 244-22 «Органи охорони культурної спадщини»
В Законі України «Про охорону культурної спадщини» пропонується викласти в новій редакції статті 44 – 46 (Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, Порядок притягнення до відповідальності та Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення вимог цього Закону».
У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується доповнити статті 36 та 37, в яких визначити випадки, коли необхідно одержувати та подавати погодження органу охорони культурної спадщини.
Необхідно підкреслити, що запропонована редакція ст. 92 КУпАП суттєво звужує коло осіб, яких можна притягнути до відповідальності за ухилення від підписання охоронних договорів. Так, частиною 1 ст. 92 пропонується можливість притягнення до відповідальності власника або уповноваженого ним органу. Але відповідно до чинного законодавства, до відповідальності може бути притягнуто лише фізичну чи посадову особу. Окрім того, жодним чином не передбачено відповідальність користувача чи орендаря пам’ятки за ухилення від підписання договорів чи порушення законодавства з питань охорони культурної спадщини.
Більше того, поза сферою адміністративної відповідальності залишаються ряд порушень законодавства про охорону культурної спадщини, таких як консервація, музеєфікація, пристосування або зміна об’єкта культурної спадщини без погодження органу охорони культурної спадщини.
Сумнівними є і запропоновані у проекті зміни до статті 218 КУпАП, в результаті яких, органи охорони культурної спадщини (органи Державної прикордонної служби, адміністрації історико-культурних заповідників та інш.) втратять право складати протоколи про адміністративні правопорушення. При цьому в законопроекті не врегульовано питання про те, які посадові особи матимуть право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Міністерство юстиції України зауважує, що законопроект потребує доопрацювання з метою приведення до єдиної термінології.
Проаналізувавши законопроект, члени Комітету ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини» (реєстр. № 5677) – повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України дотримується такої ж думки.
Висновок Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції – законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Співдоповідачем на засіданні Верховної Ради України визначено народного депутата України – Голову Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Кожем’якіна Андрія Анатолійовича.
Додаючи проект Постанови Верховної Ради України, висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції з цього питання, просимо розглянути.
Голова Комітету А.КОЖЕМ‘ЯКІН