Головна > Текстові публікації > Законопроектна робота у Комітеті > Висновки Комітету до законопроектів щодо яких Комітет є головним

Голова Комітету


Кожем'якін
Андрій Анатолійович

 Вітальне слово Голови Комітету

докладніше

Діяльність Комітету

Законопроектна робота

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Висновки Комітету до законопроектів щодо яких Комітет є головним

09 серпня 2018, 14:19

Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто на своєму засіданні 20 червня 2018 року (протокол № 92) проект Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

До реєстр. № 8457 від 08.06.2018 р.



ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ


Відповідно до статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та доручення Голови Верховної Ради України А. Парубія Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто на своєму засіданні 20 червня 2018 року (протокол № 92) проект Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», поданий народними депутатами України А.Кожем’якіним, А.Геращенком, В.Сташуком, Г.Кривошеєю, Я.Маркевичем, Т.Кремінем, Ю.Македоном, Н.Веселовою, М.Величковичем, І.Поповим, Ю.Мірошниченком, О.Купрієнком, О.Бакуменком, С.Шаховим, М.Саврасовим, Л.Ємцем.

Метою законопроекту є приведення застарілої вітчизняної системи забезпечення безпеки свідків та інших осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві до сучасних реалій, оптимізація використання коштів державного бюджету, призначених на ці цілі, а також імплементація у національне законодавство досвіду країн Європейського Союзу в означеній сфері.

Для реалізації зазначеної мети вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України та законів України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про запобігання корупції».

Законопроектом встановлюється єдиний порядок та умови забезпечення безпеки учасників кримінального провадження та осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів), їх близьких родичів та членів сімей, а також  визначаються правові основи організації і діяльності Національної служби захисту свідків і потерпілих та інших органів державної влади, що здійснюють відповідні заходи безпеки.

Захисту підлягають особи, які згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України мають відповідний процесуальний статус і надають критично важливі показання (інформацію) про відомі їм обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження і розголошення яких може призвести до загрози їхньому життю, здоров’ю, житлу та/або майну.

Забезпеченням безпеки співробітників правоохоронних та судових органів продовжать займатись самі правоохоронні органи згідно з Законом України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів».

У законопроекті пропонується встановити дві ступені програм захисту залежно від характеру та природи загроз. Програма захисту першого ступеню здійснюється відповідно до підслідності кримінальних правопорушень органами служби безпеки, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, а також органами чи установами виконання покарань, керівництвом слідчих ізоляторів.

Програма захисту другого ступеню здійснюється Національною службою захисту свідків та потерпілих — новим центральним органом виконавчої влади чисельністю у 250 осіб.

Очолюватиме Національну службу захисту Голова, який призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України.

Національна служба захисту у своєму складі матиме центральний апарат і територіальні управління, до структури яких входитимуть підрозділи спеціальних агентів, що здійснюють оперативно-розшукові заходи, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні підрозділи, підрозділи швидкого реагування, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні, фінансові, кадрові та інші підрозділи.

Передбачається, що оперативні підрозділи Національної служби захисту свідків і потерпілих матимуть право здійснювати негласні слідчі (розшукові) дії

Відповідними статтями законопроекту також:

-  запроваджуються європейські принципи здійснення заходів забезпечення безпеки свідків;

-  розширюються права та конкретизуються обов’язки осіб, які взяті під захист, та органів, що забезпечують безпеку;

-  запроваджується інститут меморандуму (угоди) про взаємодію під час здійснення заходів забезпечення безпеки, в якому передбачаються порядок та умови здійснення заходів безпеки, режим їх здійснення, додаткові вимоги, права та обов’язки сторін тощо між органом, що здійснює заходи забезпечення безпеки та особою, взятою під захист;

-  передбачається відмова від безпосереднього здійснення охорони житла та майна особи, взятої під захист, до сприяння у його страхуванні;

-  визначається конкретний проміжок часу, з якого особа вважається такою, яка взята під захист (підписання меморандуму або угоди про взаємодію);

-  впроваджується новий та здійснюється перерозподіл існуючих заходів забезпечення безпеки;

-  встановлюється критерій співвідносності при обранні конкретного заходу забезпечення безпеки;

-  запроваджується новий механізм у здійсненні перевірки заяви (повідомлення) про наявність загроз та прийняття рішення про їх застосування виключно на підставі відповідного висновку про загрози.

              В ході обговорення даного законопроекту народні депутати України – члени Комітету відзначили, що на сьогодні в Україні відсутня комплексна система забезпечення захисту свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, немає державної програми захисту свідків, а заходи безпеки обмежуються особистою охороною відповідних осіб.

Загалом, чинне законодавство в сфері безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, не відповідає вимогам сучасності та європейським стандартам щодо поєднання ефективного й справедливого судочинства з одночасним убезпеченням свідків і потерпілих від незаконного впливу. Навіть після внесення ґрунтовних змін та численних доповнень до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», який на разі складає основу правового регулювання в цій сфері, він не дає змоги оптимізувати правові, організаційні та технічні заходи при організації та здійсненні заходів безпеки і позбавити органи, що здійснюють заходи безпеки, невластивих їм функцій.

Також було наголошено, що даний законопроект є надзвичайно важливим у контексті викликів, що стоять сьогодні перед Україною, а питання ефективної та адекватної системи захисту свідків є однією з умов успішного розслідування злочинів, що вчиняються на території ОРДЛО, а також у зоні проведення ООС, АР Крим, корупційних злочинів та протидії організованій злочинності.

 По суті законопроектом пропонується якісно новий інструмент, який би правоохоронні відомства могли б застосовувати для боротьби зі злочинами проти основ національної безпеки України, тяжкими чи особливо тяжкими злочинами, учиненими організованими групами чи злочинними організаціями, злочинами проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також корупційними правопорушеннями, вчиненими державними службовцями категорії А.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку висловлює окремі зауваження до законопроекту та вважає, що за результатами розгляду в першому читанні проект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Комітет за наслідками обговорення та з урахуванням викладеного, ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (реєстр. № 8457) прийняти за основу.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Голову Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності А. Кожем’якіна.

Проект постанови Верховної Ради України та необхідні матеріали додаються.

Просимо розглянути. 

 

 

Голова Комітету                                                                              А. Кожем’якін